Уряд затвердив Стратегію термомодернізації будівель України до 2050 року
Джерело: пресслужба Кабміну
Кабінет міністрів затвердив Стратегію термомодернізації будівель країни до 2050 року, у якій структуризували довгостроковий план поступового оновлення фонду будівель України з урахуванням енергоощадних технологій.
Стратегія розроблена Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України спільно з партнерами.
Зауважується, що Стратегія необхідна для зниження споживання енергії, оскільки її найбільше споживається саме в будівлях. Передбачається, що впровадження комплексної термомодернізації матиме вплив на розмір комунальних платежів в бік їх зменшення.
В умовах війни та атак російських окупантів на об’єкти критичної інфраструктури необхідно шукати такі рішення, які дозволять підтримувати енергетичну систему України, ощадно використовувати енергію та швидше реагувати у можливих кризових ситуаціях, – заявив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков.
Затверджений документ визначає сім головних цілей для досягнення енергоефективності та декарбонізації:
- Високу пріоритетність політики підвищення енергоефективності будівель на державному та місцевому рівнях.
- Комплексні та інтегровані підходи до термомодернізації.
- Подолання енергетичної бідності.
- Сприятливе ринкове середовище для масштабної термомодернізації будівель.
- Швидкі темпи глибокої термомодернізації громадських будівель.
- Стале та цілеспрямоване фінансування термомодернізації.
- Розвиток людського потенціалу, цифровізації та інновацій у сфері термомодернізації будівель.
Зазначається, що Стратегія є основоположним програмним документом у сфері енергоефективності. Попереду – послідовне та системне її впровадження на всіх рівнях урядування та в кожному секторі енергоспоживання.
Крім Стратегії термомодернізації, також затверджено концепцію Державної цільової економічної програми підтримки термомодернізації будівель до 2030 року, та Операційний план заходів з реалізації у 2024 – 2026 роках.
Концепція термомодернізації передбачає запровадження системи фінансової підтримки ініціатив населення (перш за все в індивідуальних житлових будинках), місцевої влади та бізнесу для підвищення енергоефективності будівель та розвитку інтегрованих в будівлі відновлювальних джерел енергії.
- Глава Міненерго України Герман Галущенко зауважив, що Україна може завдати ударів по нафтогазовій інфраструктурі РФ, якщо Росія атакуватиме українську енергосистему.
- За результатами зустрічі Германа Галущенка і тимчасового повіреного Сполучених Штатів в Україні Роберта Нідхема стало відомо, що США продовжать підтримку українського енергосектору.
- 3 січня на засіданні уряду прем’єр-міністр Денис Шмигаль нагадав, що з 1 січня в Україні оновилася низка соціальних стандартів.
- Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що уряд ухвалив рішення продовжити дію покладання спеціальних зобов’язань (ПСО) на електроенергію до кінця квітня 2024 року.
- Денис Шмигаль повідомив, що на опалювальний період 2023-2024 років в Україні не зростатимуть тарифи на газ, опалення та гарячу воду.
- Міністр фінансів України Сергій Марченко висловив нерозуміння причин проблем з оснащенням військових, враховуючи щоденні великі бюджетні виділення на сектор безпеки та оборони.
Україна та Литва підписали Спільну декларацію про захист, повернення, реабілітацію та реінтеграцію українських дітей, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга за результатами зустрічі з литовським колегою Кястутісом Будрісом.
Правоохоронці викрили масштабну схему дезертирства. Схема діяла у чотирьох областях, тоді як сума за “послугу” коливалася від 8 до 15 тисяч доларів з однієї особи.
11 травня лідер фракції “Євросолідарність” Петро Порошенко заявив про необхідність змін у розподілі фінансування сектору безпеки та оборони, наголосивши на пріоритеті підрозділів, котрі виконують бойові завдання.
Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що європейським країнам варто почати прямі контакти з Москвою щодо війни РФ проти України.
11 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення князівств Андорра та Монако щодо готовності приєднатися до розширеної часткової угоди про створення Спецтрибуналу щодо злочину російської агресії проти України.