Bloomberg: Проросійські партії Молдови зібралися у Москві для антиєвропейської стратегії

Джерело: Bloomberg

21 квітня проросійські партії Молдови зібралися в Москві, щоб створити так званий “антиєвропейський політичний блок”, який має на меті зірвати запланований процес вступу країни до Європейського Союзу.

Блок під назвою “Перемога” пов’язаний з олігархом-втікачем Іланом Шором, що планує кинути виклик президентці Маї Санду та її проєвропейському уряду на майбутніх виборах.

Шор, що координував та фінансував зустріч проросійських партій у Москві, безпосередньо причетний до викрадення 1 мільярд доларів з банківської системи Молдови. Він мешкає в Ізраїлі, де він народився, та часто їздить до Москви.

Президентські вибори, на яких Санду боротиметься з проросійським кандидатом, відбудуться 20 жовтня. Цього ж дня призначено конституційний референдум за європейський вибір. Тоді як влітку 2025 року відбудуться парламентські вибори.

Влада Молдови попереджає, що угруповання навколо Шора є основним інструментом Москви у спробах дестабілізувати політичну ситуацію у країні. Також згідно з даними спецслужб, це угруповання є основним джерелом антиєвропейської дезінформації.

Зрадників країни в Москві бачила ціла країна, – написав у Facebook міністр інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Андрій Спіну. – Їх створили в Москві, біля Кремля, щоб було зрозуміло, на кого вони працюють і кому служать.

Проросійські партії також контролюють молдовський автономний регіон Гагаузія, між Україною та Румунією, сподіваючись перетворити цю територію на сепаратистське формування, на кшталт невизнаного Придністров’я, що створює постійний виклик безпеці для центральної влади в Кишиневі.

Зазначається, що до так званої “коаліції Шора” можуть приєднатися ще дві проросійські організації: Соціалістична партія колишнього президента Молдови Ігоря Додона, яка отримала 22,6% підтримки у нещодавньому опитуванні, та Партія комуністів, якій приписують підтримку у 6,8%.

На президентських виборах опитування дає Санду значну перевагу над Додоном, у 35% проти 16% відповідно.

ЄС надав Молдові статусу кандидата на вступ у червні 2022 року.

У грудні 2023 року Санду оголосила про намір балотуватися на пост глави держави, пообіцявши зробити все можливе, аби Молдову прийняли до Євросоюзу. Санду переконана, що такий крок дозволить підвищити рівень життя громадян та захистити етнічні меншини.

Інтеграція в ЄС є однією з цілей Санду.

Наше майбутнє в європейській сім’ї, і ми повинні чітко сказати — всією країною — який шлях ми обираємо для Молдови. Я закликаю парламент ініціювати наступної осені референдум, на якому голос громадян буде вирішальним, — наголосила вона.

18 березня президентка Молдови Мая Санду розпочала кампанію з просування майбутнього референдуму щодо прагнення Молдови приєднатися до Європейського Союзу.

Молдова подала заявку на членство в ЄС у 2022 році та отримала проєкт рамок для переговорів про вступ у березні разом із  Україною.

Пізніше Санду оголосила про плани провести референдум про вступ до ЄС. На референдумі буде проголосовано за закріплення амбіцій Молдови щодо вступу в ЄС у конституції, що гарантуватиме, що майбутні уряди не зірвуть цю заявку.

Санду засудила повномасштабне вторгнення Росії в Україну та звинуватила Москву в плануванні державного перевороту з метою її усунення.

На тлі інформації про те, що колишній голова Офісу президента України Андрій Єрмак користувався порадами астрологів і нумерологів під час ухвалення державних рішень, гендиректор КМІС Володимир Паніотто нагадав про результати опитування щодо віри українців в астрологію, тарологію та екстрасенсорні практики.

У Миколаївському зоопарку показали біле дитинча валлабі Беннета, яке останнім часом стало активніше виходити з маминої сумки та досліджувати навколишній світ.

За колишнього голову Офісу президента Андрія Єрмака внесли повний розмір застави, визначений судом – 140 мільйонів гривень.

Netflix запустив нову студію під назвою INKubator, яка займатиметься створенням контенту за допомогою генеративного штучного інтелекту.

Принстонський університет уперше за понад 100 років змінює правила проведення іспитів через поширення списування за допомогою штучного інтелекту та смартфонів.