Кабмін схвалив Стратегію продовольчої безпеки до 2027 року: деталі
Джерело: пресслужба Мінагрополітики
23 липня Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження “Про схвалення Стратегії продовольчої безпеки України на період до 2027 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації”.
Зауважується, що Стратегія продовольчої безпеки України до 2027 року містить три ключові цілі:
- Наповнення ринку агропродукції. Передбачена підтримка виробників, зокрема органічної продукції. Поступове заміщення імпорту і відновлювання підприємств харчової промисловості.
- Забезпечення доступності продовольства для всіх груп населення України. Зменшення частки продовольства в структурі витрат українців.
- Посилення продовольчої безпеки. Наповнення державних резервів продуктами, створення системи моніторингу продовольчої безпеки, пріоритетне розмінування сільгоспземель, адаптації до змін клімату та інше.
Досягнення визначених Стратегією цілей передбачається двома етапами:
- Перший (2024 – 2026 роки) – формування та здійснення заходів підтримки виробників, спрямованих на розвиток галузей агропромислового комплексу, зокрема, виробників органічної продукції.
- Другий (протягом 2027 року) – відновлення підприємств харчової промисловості на рівні об’єднаних територіальних громад, адміністративно-територіальних одиниць та держави в цілому.
У Мінагро переконані, що реалізація Стратегії дасть можливість сформувати стійку до загроз систему продовольчої безпеки держави, окремо створити умови для продовольчої незалежності країни і сталого розвитку аграрного сектору економіки, а також забезпечити повноцінний доступ населення до безпечних харчових продуктів у достатній кількості.
Своєю чергою, Стратегію прокоментувала нардепка, членкиня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, зауваживши, що не розуміє, як все це узгоджується зі здорожчанням пального через запропоноване урядом і підтримане провладними депутатами підвищення акцизів на пальне та чергові “ідеї” авансових внесків з АЗС, а також іншими ініціативами, що підвищать вартість продукції (зокрема продовольства) та знизять купівельну спроможність людей.
Мабуть, “доступність” ми розуміємо по-різному. Кому потрібні ці програми/стратегії, якщо це лише слова на папері, дії говорять про інше, – наголосила Южаніна.
Зауважимо, раніше ми повідомляли, що 11 липня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із турецьким лідером Реджепом Таїпом Ердоганом під час саміту НАТО у Вашингтоні. Він повідомив, що сторони готують конференцію в Туреччині, присвячену “продовольчій безпеці та свободі судноплавства”.
У липні 2023 року в межах “Чорноморської зернової ініціативи” Україна доправила до Ефіопії майже 300 тисяч тонн продовольства і ще 90 тисяч тонн зерна – в межах гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine.
- У межах гуманітарної продовольчої програми Grain from Ukraine Україна планує відправити 57 тис. тонн зерна до Нігерії та Судану.
- 17 жовтня в адміністрації порту Констанца повідомили, що Україна відвантажила вже 10,5 мільйона метричних тонн зерна через румунський чорноморський порт.
- Німеччина планує постачити Україні більше засобів ППО, щоб допомогти захистити зернові вантажі від російських бомбардувань.
- Конвої НАТО можуть захистити врожай зерна в Україні від Путіна – Bloomberg.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.