Кабмін схвалив Стратегію продовольчої безпеки до 2027 року: деталі

Джерело: пресслужба Мінагрополітики

23 липня Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження “Про схвалення Стратегії продовольчої безпеки України на період до 2027 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації”.

Зауважується, що Стратегія продовольчої безпеки України до 2027 року містить три ключові цілі:

  1. Наповнення ринку агропродукції. Передбачена підтримка виробників, зокрема органічної продукції. Поступове заміщення імпорту і відновлювання підприємств харчової промисловості.
  2. Забезпечення доступності продовольства для всіх груп населення України. Зменшення частки продовольства в структурі витрат українців.
  3. Посилення продовольчої безпеки. Наповнення державних резервів продуктами, створення системи моніторингу продовольчої безпеки, пріоритетне розмінування сільгоспземель, адаптації до змін клімату та інше.

Досягнення визначених Стратегією цілей передбачається двома етапами:

  • Перший (2024 – 2026 роки) – формування та здійснення заходів підтримки виробників, спрямованих на розвиток галузей агропромислового комплексу, зокрема, виробників органічної продукції.
  • Другий (протягом 2027 року) – відновлення підприємств харчової промисловості на рівні об’єднаних територіальних громад, адміністративно-територіальних одиниць та держави в цілому.

У Мінагро переконані, що реалізація Стратегії дасть можливість сформувати стійку до загроз систему продовольчої безпеки держави, окремо створити умови для продовольчої незалежності країни і сталого розвитку аграрного сектору економіки, а також забезпечити повноцінний доступ населення до безпечних харчових продуктів у достатній кількості.

Своєю чергою, Стратегію прокоментувала нардепка, членкиня Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, зауваживши, що не розуміє, як все це узгоджується зі здорожчанням пального через запропоноване урядом і підтримане провладними депутатами підвищення акцизів на пальне та чергові “ідеї” авансових внесків з АЗС, а також іншими ініціативами, що підвищать вартість продукції (зокрема продовольства) та знизять купівельну спроможність людей.

Мабуть, “доступність” ми розуміємо по-різному. Кому потрібні ці програми/стратегії, якщо це лише слова на папері, дії говорять про інше, – наголосила Южаніна.

Зауважимо, раніше ми повідомляли, що 11 липня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із турецьким лідером Реджепом Таїпом Ердоганом під час саміту НАТО у Вашингтоні. Він повідомив, що сторони готують конференцію в Туреччині, присвячену “продовольчій безпеці та свободі судноплавства”.

У липні 2023 року в межах “Чорноморської зернової ініціативи” Україна доправила до Ефіопії майже 300 тисяч тонн продовольства і ще 90 тисяч тонн зерна – в межах гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.