Країни ЄС запровадять санкції проти російських пропагандистських ЗМІ

Джерело: Вера Йоурова/X

Європейський Союз продовжує реалізацію нових санкцій проти Росії. Зокрема 15 травня представники 27 держав-членів погодилися додати чотири пропагандистські мережі, пов’язані з Кремлем, до санкційного списку, повідомила віцепрезидентка Комісії Вера Йоурова.

Мовиться про “Голос Європи”, “Риа Новости”, “Известия” і “Российская газета”.

За словами дипломатів ЄС, проєкт ще мають офіційно погодити у письмовій процедурі вже до кінця тижня.

Проросійська інтернет-платформа “Голос Європи” потрапила в поле зору громадськості, позаяк Чеська Республіка внесла ресурс у національний список санкцій після розслідувань спецслужб. Вебсайт виявився частиною російської операції впливу, спрямованої на те, щоб поставити під сумнів територіальну цілісність, суверенітет і свободу України.

За словами прем’єр-міністра Петри Фіала, група використовувала празький новинний сайт “Голос Європи” для поширення інформації, спрямованої на те, щоб перешкодити Європейському Союзу надавати допомогу Україні в боротьбі з російською агресією.

Фіала повідомив, що Служба інформації та безпеки Чехії(BIS) виявила, що проросійська мережа здійснювала дії, які мають “серйозні наслідки для безпеки Чехії та ЄС”.

Група вела агітацію на території ЄС “проти територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України”, додав глава чеського уряду. Діяльність групи також дійшла до Європейського парламенту, зазначив він, не повідомляючи додаткових подробиць.

Також стало відомо, що Брюссель планує розпочати розслідування щодо соціальних мереж Facebook та Instagram через стурбованість щодо недостатньої протидії російській дезінформації.

Нещодавно Франція закликала Європейський Союз запровадити новий режим санкцій проти російської дезінформації та операцій втручання у вибори по всьому світу.

Раніше французька урядова агенція VIGINUM, котра спеціалізується на захисті від ворожого цифрового втручання, виявила мережу зі 193 російських сайтів, метою яких є поширення кремлівської пропаганди на Заході.

Нещодавно The Economist повідомили, що завдяки зміні керівника “комітетів особливого впливу”, Росії вдалося реабілітувати свою розвідку на світовій арені. Серед іншого видання акцентує на покращенні якості роботи й інших російських спецслужб.

Відтак, нині ФСБ, СВР і ГРУ займаються вербуванням росіян, які виїхали до Європи. Водночас наголошено, що особливо велику небезпеку ці особи несуть для Німеччини, адже кількість російських біженців там значно збільшилася після санкцій країн Балтії.

Читайте також: Росія отруює ЄС дезінформацією – Єврокомісія

Агентство додає, що російські спецслужби можуть займатися підготовкою до війни між РФ та НАТО. Серед підходів, крім крадіжки секретної інформації, може бути спроба погіршити стосунки між ЄС та США, підірвати допомогу Україні та спровокувати конфлікти серед учасників Альянсу.

Служба безпеки України затримала агента воєнної розвідки РФ на Донеччині. Зловмисник шпигував за пунктами дислокації та переміщеннями Сил оборони України, щоб наводити по них ворожі удари.

Суперечки щодо мобілізації в Україні спричинили напруженість у відносинах між президентами Володимиром Зеленським і Джо Байденом. Як повідомляють джерела, конфлікт виник через розбіжності в поглядах на кількісні показники мобілізації та зниження мобілізаційного віку.

Українська влада готується до скорочення західної військової допомоги наступного року та намагається наростити власне виробництво зброї. В Україні роблять акцент на системах озброєнь, які можуть глибоко вражати територію РФ. 

5 грудня 2024 року у залізничному районі міста Брянськ (РФ) почалася пожежа. У наслідок згоріли два магістральні тепловози, що забезпечували логістичні потреби російської окупаційної системи.

Президент Франції Емманюель Макрон лобіює ідею міжнародної миротворчої місії для України, котра може залучити 40 тисяч військових. Ця ініціатива має стати гарантією безпеки на тлі можливого перемир’я, однак Кремль поки що не демонструє готовності до поступок.