Наступні кроки України до членства в ЄС
Джерело: Букви
14 грудня Європейська рада ухвалила історичне рішення про початок переговорів з Україною щодо вступу до Євросоюзу.
Чіткий сигнал надії для їхніх народів і для нашого континенту, — зауважив президент Євроради Шарль Мішель.
Нагадаємо, у 1991 році, після проголошення незалежності України, європейський напрям офіційно визначили як головний напрям зовнішньої політики. Так, 2 липня 1993 року Верховна Рада ухвалила Постанову “Про Основні напрями зовнішньої політики України”, у якій декларувався намір стати членом Європейських Співтовариств (ЄС).
Також з 2007 до 2013 року тривали переговори щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на заміну Угоди про партнерство та співробітництво. Тоді як поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі з Україною набула чинності 1 вересня 2017 року, а Угода про асоціацію повністю набула чинності 1 вересня 2017 року.
Вже 7 лютого 2019 року Верховна Рада 334 голосами (з 450) внесла зміни до Конституції, якими визначила стратегічним курсом держави набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО.
Невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення президент Володимир Зеленський закликав негайного вступу за “новою особливою процедурою”. 28 лютого 2022 року Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі. Президенти восьми держав ЄС закликали прискорити процес вступу.
Того ж дня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що Україна належить до Європейського Союзу, і блок хоче, щоб Україна приєдналася, та для цього знадобиться час.
1 березня 2022 року Європарламент рекомендував зробити Україну офіційним кандидатом на членство, а 10 березня 2022 року Рада ЄС звернулася до Європейської Комісії з проханням дати висновок щодо заявки.
8 квітня 2022 року фон дер Ляєн особисто передала Зеленському законодавчу анкету. 17 квітня Україна завершила роботу над першою частиною опитувальника, 9 травня — над другою.
17 червня 2022 року Єврокомісія рекомендувала Єврораді надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС.
Брюссель висунув вимоги щодо проведення реформ, надавши список із семи вимог, котрі необхідно виконати для збереження статусу кандидата.
Рекомендація містила список з семи пунктів:
- Впровадження нової процедури відбору суддів до Конституційного суду з попередньою перевіркою доброчесності та професійних якостей відповідно до рекомендацій Венеційської комісії;
- Продовження судової реформи: завершення формування доброчесного складу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- Боротьба з корупцією: призначення керівника САП та директора НАБУ;
- Боротьба з відмиванням коштів та правоохоронна реформа;
- Впровадження антиолігархічного закону відповідно до рекомендацій Венеційської комісії;
- Ухвалення закону про медіа, узгодженого з аудіовізуальною директивою ЄС;
- Завершення реформи законодавства щодо національних меншин відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.
Після чого, 23 червня 2022 року, Європарламент ухвалив резолюцію з закликом невідкладно надати статус кандидата на членство в Європейському Союзі для України. Тоді ж Єврорада надала Україні статус кандидата на вступ до ЄС.
Водночас у своєму рішенні Єврорада зазначила, що вона вирішить стосовно наступних кроків відносно заявки України до ЄС після повного виконання цих семи вимог.
8 листопада Єврокомісія опублікувала детальний звіт щодо прогресу України у процесі вступу до ЄС. Оцінили виконання семи кроків та визначено, що Україна повністю виконала 4 з 7 кроків, а також вказано, що саме Україна має додатково зробити для виконання трьох інших.
Так, згідно зі звітом, виконано зобов’язання стосовно реформи Конституційного суду, судової реформи (ВРП та ВККСУ), боротьби з відмиванням коштів та правоохоронної реформи та законодавства про медіа.
Натомість доопрацювання необхідні в антикорупційних питаннях (реформа САП та НАБУ), антиолігархічній реформі, а також у законодавстві щодо нацменшин.
Тож після відкриття переговорів про вступ майбутні етапи містять:
- Ухвалення переговорної рамки та початок переговорів про вступ.
- Адаптація законодавства України до законодавства ЄС у межах переговорних розділів.
- Після закриття усіх переговорних розділів Єврокомісія надасть оцінку щодо готовності України до вступу.
- Єврорада та Європарламент ухвалять рішення стосовно закриття переговорів.
- Усі члени ЄС та Україна мають підписати та ратифікувати угоду щодо вступу України до ЄС.
Зауважимо, згідно з опитуванням, проведеним компанією Ifop на замовлення Ялтинської європейської стратегії та Фонду Жана-Жореса з 3 по 7 березня 2022 року, у Польщі прихильників вступу України в ЄС близько 92 %, в Італії — 71 %, у Німеччині — 68 %, у Франції — 62 %.
Після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році підтримка вступу до ЄС різко зросла. Зокрема, за даними Соціологічної групи “Рейтинг” у перші дні вторгнення відбулося зростання підтримки з 68 % до 86 %, і продовжився, станом на кінець березня 2022 року підтримка становила 91 % — абсолютний рекорд за всі роки досліджень.
- 14 грудня президент України Володимир Зеленський звернувся по відеозв’язку до лідерів ЄС із закликом почати переговори про членство України.
- 13 грудня Європейська комісія погодила надання Угорщині доступу до частини коштів Європейського Союзу, що Брюссель раніше заморозив через сумніви стосовно незалежності угорської судової системи.
- 5 грудня пані посол США в Україні Бріджит Брінк заявила, що такі реформи, як боротьба з корупцією, судочинство та корпоративне управління, зміцнять довіру українських союзників та бажання продовжувати допомагати й інвестувати в Україну.
- Уряд України погодив підписання угоди з Європейською комісією про фінансування заходу “Підтримка ЄС для відновлення та реформ”. Загальний обсяг фінансування в межах угоди складе 335 млн євро.
- У Міжнародному валютному фонді заявили про запуск Фонду розбудови спроможностей для України, який займатиметься потребами реалізації плану щодо розвитку потенціалу України та здійснення реформ.
- Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас під час зустрічі з міністром оборони України Рустемом Умєровим в Києві повідомив, що Литва готова надати Україні радників, які допоможуть у впровадженні реформ і боротьбі з корупцією.
Ввечері 26 грудня російські війська завдали ракетного удару по Запоріжжю, поціливши по промисловій інфраструктурі міста, повідомив голова ОВА Івн Федоров.
Видобуток російського “Газпрому” у 2024 році збільшиться на 61 мільярд кубометрів, до близько 416 мільярдів кубометрів газу, заявив глава компанії РФ Олексій Міллер.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 22:00 26 грудня. З початку доби відбулося 164 бойових зіткнення.
ГУР МО та Центр протидії дезінформації РНБО запускають новий розділ “Рупори кремля” порталу War & Sanctions з переліком російських пропагандистів та медіаменеджерів.
Народний депутат Олександр Куницький, котрий нині вже три місяці перебуває за межами України, оформив відрядження до США у період з 21 по 28 вересня 2024 року. За мету поїздки вказали “поглиблення українсько-американської міжпарламентської співпраці”. Однак, з того часу до України нардеп від фракції “Слуга народу” так і не повернувся, з’ясували журналісти.