Навідницю ракетних ударів РФ по Хмельниччині засудили до 15 років позбавлення волі

Джерело: пресслужба Офісу Генерального прокурора

Громадянку Хмельниччини, яка передавала ворогу інформацію про розташування військових об’єктів та об’єктів критичної інфраструктури області, визнали винною у державній зраді, вчиненні дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України та виправдовуванні збройної агресії РФ проти України. 

Суд виніс їй вирок у вигляді 15 років позбавлення волі та конфіскації усього її майна.

Прокурори в суді представили докази, що з початку повномасштабного вторгнення РФ вона контактувала з представником ФСБ РФ через соціальні мережі й передавала йому інформацію про розташування військових об’єктів, об’єктів критичної інфраструктури, підприємств, які працюють на оборонний комплекс країни, а також про місця розташування аеродромів та залізничних станцій у місті та області. 

За надану інформацію жінка отримувала фінансову винагороду.

Відомо, що завдяки наданій нею інформації, у квітні минулого року окупанти здійснили ракетний удар по території Полонської об’єднаної територіальної громади.

Вона також виправдовувала дії ворога та закликала підтримувати російську армію у своїх соцмережах.

Зазначено, що вирок суду не набрав законної сили та може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Російські окупанти вдарили дроном по супермаркету у Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали четверо людей.

Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.