У Литві українським чоловікам можуть відмовити в отриманні посвідки на проживання
Джерело: Financial Times
Прем’єр-міністрка Литви Інгріда Шимоніте заявила, що Литва може відмовити в наданні посвідки на проживання чоловікам з України, якщо Київ доведе їх ухилення від військової служби.
“Ми не будемо організовувати депортацію або шукати українських чоловіків у країні, тому що це було б не законно”, – заявила вона.
Проте того, кого Київ доведе в ухиленні від військової служби, може бути відмовлено в постійному проживанні в Литві.
Шимоніте також зазначила, що Європейський союз гарантував захист цим особам до березня 2025 року.
Водночас Литва висловлює готовність допомогти Україні в оновленні збройних сил. Країна наголосила на важливості того, щоб люди, які тривалий час воювали, могли відпочити.
Передумови
Кабмін оприлюднив правила, згідно з якими чоловіки призовного віку можуть отримувати паспорти лише всередині країни. Тож, чоловіки віком від 18 до 59 років, що проживають за кордоном, не зможуть продовжити термін дії документа, або ж отримати новий.
Варто зазначити, що 24 квітня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що країна готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку на допомогу Силам оборони у боротьбі проти росіян.
Раніше генерал Вальдемар Скшипчак запропонував польському уряду у межах підтримки Києва депортувати всіх українських чоловіків в Україну. Він пояснив, така кількість військовопридатних чоловіків суттєво підтримала б Сили оборони у протистоянні Росії.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Україна має проявити активність у питанні повернення своїх громадян чоловічої статі призовного віку, які зараз перебувають за кордоном. Він наголосив на важливості цього питання з огляду на поточні оборонні потреби України.
Литва може зайняти активну позицію у питанні повернення українських чоловіків призовного віку, які виїхали з країни. Як сказав міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас, будь-які заходи будуть розглядатися після оцінки дій Польщі у цій сфері.
Віцепрем’єр-міністр Угорщини Жолт Шем’єн у своїй крайній заяві висловив категоричну незгоду щодо видавання Україні чоловіків-переселенців призовного віку. Будапешт не планує передавати Києву українських біженців.
Міністерство внутрішніх справ Естонії заявило, що не має наміру примусово висилати українських чоловіків призовного віку з протермінованими паспортами, які законно перебувають на її території, розповіла радниця відділу політики громадянства та міграції МВС Аннелі Вікс.
Читайте також: «У мене виникла велика зневага до ухилянтів»: історії українських письменників з фронту
Зауважимо, стало відомо, що від загальної кількості українців, що перебувають під тимчасовим захистом ЄС, найбільше жінок – 46,1%. Натомість кількість дітей — 33,2%, тоді як кількість дорослих чоловіків-переселенців досягає 20,7%.
Також кожен п’ятий дорослий біженець з України, що перебувають у Польщі, є чоловіком. Це випливає з даних дослідження, опублікованого Національним банком Польщі. Загалом Польща надала статус тимчасового захисту 950 тисячам українців
У грудні 2023 року депутат Бундестагу від партії ХДС з оборонної та зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер зауважив, що лише у Німеччині зараз перебуває “до десяти дивізій” українських чоловіків, котрі можуть допомогти своїй країні у війні проти РФ. Так, лише у Німеччині офіційно проживає близько 190 тисяч чоловіків з України призовного віку.
Німецький політик з початку російського вторгнення виступає за надання та посилення озброєння України.
- В Україні триває загальна мобілізація, і права тих, хто не виконує бойові завдання, можуть обмежити, повідомив голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.
- Міністр оборони Рустем Умєров заявив, що про повну демобілізацію може мовитися виключно після закінчення війни.
- Згідно з оновленим законодавством у Польщі, під час війни або мобілізації ухилянтам загрожуватиме від трьох років позбавлення волі. Нова позначка “НЕГАЙНО” у приписній картці означає, що мобілізований має з’явитися до місця явки протягом шести годин з моменту отримання повістки.
- 26 лютого президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт щодо демобілізації строковиків. Раніше цього ж дня йому на підпис направили проєкт закону, котрий стосується військовослужбовців, які закінчили строкову службу у 2024 році та перебувають на службі під час дії воєнного стану.
- 11 квітня народні обранці у другому читанні ухвалили проєкт закону про мобілізацію в Україні.
Війська РФ продовжують тиснути на Курщині, просуваючись у кількох напрямках. Найбільша загроза зосереджена в районі Мирного, Зозулівки та Суджі, де окупанти закріплюються та підтягують резерви.
Глава Європейської ради Антоніу Кошта та очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтримали результати українсько-американських перемовин у Саудівській Аравії, котрі передбачають відновлення військової допомоги Україні, обмін розвідданими та ініціативу щодо тимчасового припинення вогню.
Кремль не має наміру йти на поступки у переговорах щодо припинення воєнних дій проти України. Джерела інформують про три основні пункти, за якими Москва не сприймає компромісу. Це питання про окуповані території, членство України в НАТО та присутність військ країн Північноатлантичного альянсу у миротворчій місії.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 11 березня. Загалом, від початку цієї доби зафіксовано 244 бойових зіткнення.
Заступник керівника Офісу президента Павло Паліса поінформував про отримання підтвердження стосовно відновлення військової допомоги США станом на вечір 11 березня після завершення переговорів у Саудівській Аравії.