У Міноборони кодифікували український піхотний реактивний вогнемет
Джерело: пресслужба Міноборони
У Міністерстві оборони України кодифікували та допустили до експлуатації у військах вогнемет піхотний реактивний, розроблений фахівцями однієї з установ сектору ОПК.
У відомстві роз’яснили, що це переносна зброя, призначена для ураження вогневих точок противника, легкоброньованої та автомобільної техніки ворога. Також з вогнемета можна знищувати живу силу ворога за укриттями, перепонами та на відкритій місцевості.
Вогнемет оснащений реактивною гранатою зі спеціальною термобаричною сумішшю. За своєю фугасною дією вибух цієї гранати еквівалентний детонації артилерійському снаряду великого калібру. У місці її влучання з’являється шар вогню об’ємом близько п’ятнадцяти кубічних метрів і утворюється область підвищеного тиску. Температура горіння становить майже 2500 градусів. Небезпека для живої сили ворога зберігається на відстані понад півсотні метрів від епіцентру вибуху.
Особливо ефективним є використання вогнемета під час штурмових дій в міському середовищі: на ділянках з капітальною забудовою, заглибленими укриттями тощо. Наприклад, ворог, який укрився у цегляному будинку, не матиме шансів на виживання, якщо постріл вогнемета вибухне всередині.
Раніше ми повідомляли, що оборонне відомство кодифікувало та допустило до експлуатації у військах бронеавтомобіль “Джура”, призначений для виконання різних тактичних завдань.
Загалом з початку 2024 року Міноборони України допустило до експлуатації вже понад 40 зразків безпілотників українського виробництва та понад 20 наземних роботів.
Нагадаємо, Міністерство оборони України уклало два нові контракти з українськими підприємствами оборонно-промислового комплексу на загальну суму майже 5 мільярдів гривень. Відповідне підписання угод відбулося під час робочої поїздки президента Володимира Зеленського та міністра оборони Рустема Умєрова.
Також повідомляли, що в Україні стартувало серійне виробництво роботів Ratel Н, які здатні транспортувати одночасно двох поранених з поля бою.
Окрім того, стало відомо, що в Україні активно створюють і використовують новітню зброю. Завдяки прагненню перехитрити ворога і великим інвестиціям, Україна стає центром для розробки автономних дронів та іншого озброєння.
Також українська військова промисловість запустила серійне виробництво безпілотників-камікадзе, які можуть вражати цілі на відстані понад 1000 кілометрів.
Довідка. Як повідомляло Головне управління забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння та військової техніки, процедура кодифікації, допуску до експлуатації для нового зразка озброєння і військової техніки (ОВТ) спрощена до 10 днів.
Кодифікований та внесений до штатно-табельного розкладу військових частин зразок ОВТ вітчизняного виробництва дозволено закуповувати за кошти державного бюджету і використовувати у ЗСУ.
- Міністерство оборони України підтримало із зауваженнями проєкт “Закону про міжнародні оборонні компанії”, який врегульовує їхню діяльність. Законопроєкт розміщено на сайті уряду.
- Міністерство оборони України повернуло до ЗСУ значну кількість боєприпасів різних калібрів, які передали на утилізацію як “надлишкові” ще до агресії Росії у 2014 році. Ці боєприпаси повернули та після перевірки якості вже використовують на фронті.
- Україна та Бельгія підписали меморандум про взаєморозуміння, який дає поштовх розвитку двосторонніх відносин, зокрема у сфері оборонного виробництва.
Під час промови до Дня національної незалежності Польщі міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш відзначив, що боротьба українців проти російської агресії – це також боротьба за безпеку всієї Європи.
Підрозділи Сил оборони України завдали удару по інфраструктурі ТОВ “Ставролєн” у Будьоновську, Ставропольський край (РФ).
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.