Ув’язнили ще двох колаборантів, які співпрацювали з ворогом на Харківщині та Луганщині

Двоє колаборантів, які співпрацювали з окупантами в Харківській та Луганській областях, отримали терміни ув’язнення.

Фото: СБУ

Один із них, 54-річний мешканець Куп’янська Харківської області та колишній посадовець місцевої поліції, приєднався до окупаційного “МВС РФ” під час окупації.

Він співпрацював з окупантами й отримував зарплату в російських рублях за фабрикування справ проти місцевих учасників руху опору. Після звільнення міста його затримали та засудили до 12 років ув’язнення.

Другий зловмисник, мешканець Сватового Луганської області та колишній очільник місцевого комунального підприємства, підтримав окупантів та обіймав посаду у створеному ворогом “комунальному підприємстві Сватівського району”. Він допомагав перейменовувати вулиці за “зразком” колишнього СРСР і організовував агітаційно-масові заходи.

Проте пізніше колаборант виїхав до Києва, де намагався уникнути суду і сховатися. Однак співробітники СБУ виявили його в столиці й він отримав 7 років позбавлення волі.

Обидвох зловмисників визнано винними в колабораційній діяльності згідно зі статтею 111-1 Кримінального кодексу України.

Контррозвідники викрили чиновницю, яка добровільно пішла на співпрацю з РФ під час тимчасової окупації правобережної частини Херсонщини.
У Херсонській області затримано сім’ю колаборантів, які у 2022 році допомагали російським окупантам проводити псевдореферендум.
Співробітники Служби безпеки України затримали у Херсоні ворожу поплічницю, яка брала участь у примусовій паспортизації під час окупації росіянами міста.
Інформаторку РФ, яка коригувала повітряні атаки росіян на Харків, засудили до 11 років позбавлення волі.
На тимчасово окупованих територіях сходу України рух опору активно проводить роботу з виявлення колаборантів.

Росія активізує зусилля з підготовки замахів на керівників європейських оборонних компаній, попередили західні розвідувальні служби, що спонукало компанії посилити особисту охорону топменеджерів, повідомили представники п’яти європейських спецслужб.

11 жовтня російські війська здійснили авіаудар по Словʼянську, поціливши у дві багатоповерхівки.

П’ятий президент України Петро Порошенко заявив, що НАТО залишається головним гарантом європейської безпеки, а членство України в Альянсі не має альтернативи. За його словами, Україна вже фактично захищає країни НАТО від російської агресії, однак досі не отримала членства.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ), якщо Росія перестане атакувати українську енергетичну інфраструктуру. Водночас він наголосив, що будь-які кроки до деескалації мають бути взаємними та передбачати реальні гарантії.

Домовленість президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним щодо постачання дизельного пального викликала критику серед американських політичних коментаторів, активістів і користувачів соцмереж. Вони звинувачують американську адміністрацію у фінансовій підтримці Росії та висловлюють солідарність з Україною. Водночас частина прихильників Трампа покладає відповідальність за зростання цін на пальне на українські удари по російських нафтопереробних заводах.