Ув’язнили ще двох колаборантів, які співпрацювали з ворогом на Харківщині та Луганщині

Двоє колаборантів, які співпрацювали з окупантами в Харківській та Луганській областях, отримали терміни ув’язнення.

Фото: СБУ

Один із них, 54-річний мешканець Куп’янська Харківської області та колишній посадовець місцевої поліції, приєднався до окупаційного “МВС РФ” під час окупації.

Він співпрацював з окупантами й отримував зарплату в російських рублях за фабрикування справ проти місцевих учасників руху опору. Після звільнення міста його затримали та засудили до 12 років ув’язнення.

Другий зловмисник, мешканець Сватового Луганської області та колишній очільник місцевого комунального підприємства, підтримав окупантів та обіймав посаду у створеному ворогом “комунальному підприємстві Сватівського району”. Він допомагав перейменовувати вулиці за “зразком” колишнього СРСР і організовував агітаційно-масові заходи.

Проте пізніше колаборант виїхав до Києва, де намагався уникнути суду і сховатися. Однак співробітники СБУ виявили його в столиці й він отримав 7 років позбавлення волі.

Обидвох зловмисників визнано винними в колабораційній діяльності згідно зі статтею 111-1 Кримінального кодексу України.

Контррозвідники викрили чиновницю, яка добровільно пішла на співпрацю з РФ під час тимчасової окупації правобережної частини Херсонщини.
У Херсонській області затримано сім’ю колаборантів, які у 2022 році допомагали російським окупантам проводити псевдореферендум.
Співробітники Служби безпеки України затримали у Херсоні ворожу поплічницю, яка брала участь у примусовій паспортизації під час окупації росіянами міста.
Інформаторку РФ, яка коригувала повітряні атаки росіян на Харків, засудили до 11 років позбавлення волі.
На тимчасово окупованих територіях сходу України рух опору активно проводить роботу з виявлення колаборантів.

28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.

28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.

З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.

ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.

17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.