В Австрії готуються розірвати контракт із російським «Газпромом»
Джерело: Reuters
Зіштовхнувшись зі стабільно високим імпортом російського газу під час повномасштабної війни РФ проти України, Австрія прагне піти на більш радикальні кроки, зокрема розірвати довгостроковий контракт енергетичної компанії OMV на купівлю газу у російського “Газпрому”, заявила міністерка енергетики Австрії Леонор Гевесслер.
Ми маємо підготувати вихід із договорів, які австрійський нафтогазовий концерн OMV уклав з російською компанією “Газпром”, — наголосила Гевесслер.
Про радикальні кроки урядовців змусила задуматися, як і раніше, висока частка російського газу в імпорті, що у листопаді становила 76%, а у грудні досягла рекордних 98%.
Висока залежність від постачань російського газу становить серйозний ризик для економіки та безпеки Австрії, — пояснила міністерка. — На її думку, довгострокові договори є однією із причин високої частки газу з РФ на австрійському ринку.
На початку 2018 року контракти з російським “Газпромом” продовжили до 2040 року. Угода передбачала обов’язкову закупівлю великих обсягів природного газу.
У концерні OMV заявили, що у разі потреби зможуть постачати своїм клієнтам газ не з РФ.
Читайте також: Експортні амбіції російського «Газпрому» тепер переважно в руках Китаю – Bloomberg
Зауважимо, втрата ринку Австрії, де знаходиться один із найбільших газових хабів Європи, Баумгартен, забезпечить нову травму російському “Газпрому”, який за два роки повномасштабної війни втратив дві третини експорту.
2023 року російська компанія прокачала клієнтам близько 69 млрд кубометрів — мінімальний обсяг із 1985 року. Порівняно з 2022 роком (100,9 млрд кубометрів), який уже став гіршим для компанії РФ за всю її історію, обсяги прокачування газу скоротилися ще на третину.
Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg
Раніше ми повідомляли, що Кремль відчайдушно потребує порятунку з Китаю, пропонуючи збільшити постачання газу вп’ятеро — до 100 млрд кубометрів на рік. Водночас проєкт трубопроводу “Сила Сибіру-2” потужністю 50 млрд кубів, який президент РФ Володимир Путін просуває майже 8 років, так і не зустрів ентузіазму в Пекіні.
Також стало відомо, що голові правління російського “Газпрому” Олексію Міллеру залишається лише мріяти про такі об’єми продажу газу до Китаю, скільки до повномасштабної війни РФ направляла до Європи. Наразі ж навіть збільшення цих постачань зможе компенсувати всього 11% втраченого ринку.
Хоча Путін називав Сі “дорогим другом”, хвалив Пекін за успіхи проєкту “Один пояс — один шлях” та заявляв про “великі перспективи” двосторонніх відносин, китайські посадовці так і не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.
- Обвальне падіння експорту газу з РФ та необхідність фінансування військового бюджету Кремля штовхають російську компанію “Газпром” на край фінансової катастрофи.
- Болгарія ввела високі податки на нафтогазові підприємства, що належать Росії, аби зробити їх менш прибутковими та змусити європейських покупців шукати альтернативні варіанти.
- Після багатьох років зосередження “Газпрому” на трубопроводах до Європи та недостатніх інвестицій у потужності зрідженого природного газу у Путіна обмежуються можливості його влади, і це стане очевидним, коли він зустрінеться зі своїм колегою Сі Цзіньпіном у Пекіні наступного тижня.
- Російські мільярдери спонсорують найманців для війни проти України – розслідування.
- Туркменістан застеріг Росію від спроб розширити свій вплив на ланцюг постачання природного газу в Середню Азію та Китай після того, як Росія заявила, що більше країн можуть приєднатися до її “газового союзу” з Казахстаном і Узбекистаном.
У Шевченківському районі Києва рятувальники завершили ліквідацію наслідків російського обстрілу у ніч на 24 травня. Росіяни влучили у п’ятиповерхівку, знищивши під’їзд з 1 по 5 поверхи. Внаслідок обстрілу загинули двоє осіб.
Під час чергового масованого обстрілу України, російська ракета влучила у п’ятиповерхову будівлю Головного управління ДСНС у Київській області, що на вулиці Межигірській у Києві.
У Верховній Раді розкритикували урядовий проєкт змін до держбюджету-2026, котрий зокрема передбачає перерозподіл частини коштів сектору оборони. Представники опозиції заявляють про скорочення видатків Міністерства оборони на закупівлю озброєння та перенаправлення 40 млрд грн до Резервного фонду.
Сили оборони України у ніч на 25 травня уразили нафтобазу “Белец” у Брянської області РФ. Масштаб завданих збитків нині уточнюється.
25 травня Міністерство закордонних справ Росії заявило, що російські війська нібито розпочинають “послідовне здійснення системних ударів” по підприємствах українського військово-промислового комплексу у Києві.