В Австрії готуються розірвати контракт із російським «Газпромом»

Джерело: Reuters

Зіштовхнувшись зі стабільно високим імпортом російського газу під час повномасштабної війни РФ проти України, Австрія прагне піти на більш радикальні кроки, зокрема розірвати довгостроковий контракт енергетичної компанії OMV на купівлю газу у російського “Газпрому”, заявила міністерка енергетики Австрії Леонор Гевесслер.

Тривалий час намагаючись підтримувати тісні зв’язки з РФ, Австрія прагнула покінчити з десятирічною залежністю від доступного російського газу незабаром після того, як Росія вдерлася в Україну у 2022 році, шукаючи альтернативних постачальників.

Ми маємо підготувати вихід із договорів, які австрійський нафтогазовий концерн OMV уклав з російською компанією “Газпром”, — наголосила Гевесслер.

Про радикальні кроки урядовців змусила задуматися, як і раніше, висока частка російського газу в імпорті, що у листопаді становила 76%, а у грудні досягла рекордних 98%.

Висока залежність від постачань російського газу становить серйозний ризик для економіки та безпеки Австрії, — пояснила міністерка. — На її думку, довгострокові договори є однією із причин високої частки газу з РФ на австрійському ринку.

На початку 2018 року контракти з російським “Газпромом” продовжили до 2040 року. Угода передбачала обов’язкову закупівлю великих обсягів природного газу.

У концерні OMV заявили, що у разі потреби зможуть постачати своїм клієнтам газ не з РФ.

Читайте також: Експортні амбіції російського «Газпрому» тепер переважно в руках Китаю – Bloomberg

Зауважимо, втрата ринку Австрії, де знаходиться один із найбільших газових хабів Європи, Баумгартен, забезпечить нову травму російському “Газпрому”, який за два роки повномасштабної війни втратив дві третини експорту.

2023 року російська компанія прокачала клієнтам близько 69 млрд кубометрів — мінімальний обсяг із 1985 року. Порівняно з 2022 роком (100,9 млрд кубометрів), який уже став гіршим для компанії РФ за всю її історію, обсяги прокачування газу скоротилися ще на третину.

Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg

Раніше ми повідомляли, що Кремль відчайдушно потребує порятунку з Китаю, пропонуючи збільшити постачання газу вп’ятеро — до 100 млрд кубометрів на рік. Водночас проєкт трубопроводу “Сила Сибіру-2” потужністю 50 млрд кубів, який президент РФ Володимир Путін просуває майже 8 років, так і не зустрів ентузіазму в Пекіні.

Також стало відомо, що голові правління російського “Газпрому” Олексію Міллеру залишається лише мріяти про такі об’єми продажу газу до Китаю, скільки до повномасштабної війни РФ направляла до Європи. Наразі ж навіть збільшення цих постачань зможе компенсувати всього 11% втраченого ринку.

Хоча Путін називав Сі “дорогим другом”, хвалив Пекін за успіхи проєкту “Один пояс — один шлях” та заявляв про “великі перспективи” двосторонніх відносин, китайські посадовці так і не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.

Обвальне падіння експорту газу з РФ та необхідність фінансування військового бюджету Кремля штовхають російську компанію “Газпром” на край фінансової катастрофи.
Болгарія ввела високі податки на нафтогазові підприємства, що належать Росії, аби зробити їх менш прибутковими та змусити європейських покупців шукати альтернативні варіанти.
Після багатьох років зосередження “Газпрому” на трубопроводах до Європи та недостатніх інвестицій у потужності зрідженого природного газу у Путіна обмежуються можливості його влади, і це стане очевидним, коли він зустрінеться зі своїм колегою Сі Цзіньпіном у Пекіні наступного тижня.
Російські мільярдери спонсорують найманців для війни проти України – розслідування.
Туркменістан застеріг Росію від спроб розширити свій вплив на ланцюг постачання природного газу в Середню Азію та Китай після того, як Росія заявила, що більше країн можуть приєднатися до її “газового союзу” з Казахстаном і Узбекистаном.

19 листопада міністр оборони Денис Шмигаль зустрівся у Києві з делегацією США на чолі з Міністром Сухопутних військ США Деніелом Дрісколлом. До делегації також увійшли начальник штабу Сухопутних військ США генерал Ренді Джордж, командувач армією США в Європі та Африці і командувач сухопутних військ НАТО генерал Крістофер Донаг’ю та командувач NSATU та SAG-U генерал-лейтенант Кертіс Баззард.