В Австрії готуються розірвати контракт із російським «Газпромом»

Джерело: Reuters

Зіштовхнувшись зі стабільно високим імпортом російського газу під час повномасштабної війни РФ проти України, Австрія прагне піти на більш радикальні кроки, зокрема розірвати довгостроковий контракт енергетичної компанії OMV на купівлю газу у російського “Газпрому”, заявила міністерка енергетики Австрії Леонор Гевесслер.

Тривалий час намагаючись підтримувати тісні зв’язки з РФ, Австрія прагнула покінчити з десятирічною залежністю від доступного російського газу незабаром після того, як Росія вдерлася в Україну у 2022 році, шукаючи альтернативних постачальників.

Ми маємо підготувати вихід із договорів, які австрійський нафтогазовий концерн OMV уклав з російською компанією “Газпром”, — наголосила Гевесслер.

Про радикальні кроки урядовців змусила задуматися, як і раніше, висока частка російського газу в імпорті, що у листопаді становила 76%, а у грудні досягла рекордних 98%.

Висока залежність від постачань російського газу становить серйозний ризик для економіки та безпеки Австрії, — пояснила міністерка. — На її думку, довгострокові договори є однією із причин високої частки газу з РФ на австрійському ринку.

На початку 2018 року контракти з російським “Газпромом” продовжили до 2040 року. Угода передбачала обов’язкову закупівлю великих обсягів природного газу.

У концерні OMV заявили, що у разі потреби зможуть постачати своїм клієнтам газ не з РФ.

Читайте також: Експортні амбіції російського «Газпрому» тепер переважно в руках Китаю – Bloomberg

Зауважимо, втрата ринку Австрії, де знаходиться один із найбільших газових хабів Європи, Баумгартен, забезпечить нову травму російському “Газпрому”, який за два роки повномасштабної війни втратив дві третини експорту.

2023 року російська компанія прокачала клієнтам близько 69 млрд кубометрів — мінімальний обсяг із 1985 року. Порівняно з 2022 роком (100,9 млрд кубометрів), який уже став гіршим для компанії РФ за всю її історію, обсяги прокачування газу скоротилися ще на третину.

Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg

Раніше ми повідомляли, що Кремль відчайдушно потребує порятунку з Китаю, пропонуючи збільшити постачання газу вп’ятеро — до 100 млрд кубометрів на рік. Водночас проєкт трубопроводу “Сила Сибіру-2” потужністю 50 млрд кубів, який президент РФ Володимир Путін просуває майже 8 років, так і не зустрів ентузіазму в Пекіні.

Також стало відомо, що голові правління російського “Газпрому” Олексію Міллеру залишається лише мріяти про такі об’єми продажу газу до Китаю, скільки до повномасштабної війни РФ направляла до Європи. Наразі ж навіть збільшення цих постачань зможе компенсувати всього 11% втраченого ринку.

Хоча Путін називав Сі “дорогим другом”, хвалив Пекін за успіхи проєкту “Один пояс — один шлях” та заявляв про “великі перспективи” двосторонніх відносин, китайські посадовці так і не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.

Центр протидії дезінформації при РНБО проаналізував понад 94 тисячі публікацій із майже 24 тисяч джерел, визначивши основні деструктивні наративи, котрі Росія використовує у темах військовополонених, обмінів і зниклих безвісти.

Колишній Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський прокоментував результати наступальної операції на Олександрівському напрямку, яка тривала із січня до серпня цього року. За сім місяців українські військові повернули під контроль 745 км² території та 26 населених пунктів у трьох областях. Про такі результати раніше цього дня повідомив президент Володимир Зеленський.

У Чехії кілька десятків громадян України вже отримали відмову тимчасового захисту через відсутність підтвердження виконання військового обов’язку в Україні.

У Києві нині триває відновлення 107 закладів освіти, пошкоджених внаслідок російських атак. Попередньо, усі столичні школи розпочнуть навчальний рік 1 вересня, однак у частині закладів навчання тимчасово відбуватиметься в очно-дистанційному форматі.

Видобуток сирої нафти в Росії у липні виявився майже на 1 млн барелів на добу нижчим за встановлену квоту ОПЕК+. Причиною стали регулярні удари Сил оборони України по нафтовій інфраструктурі країни.