В Австрії готуються розірвати контракт із російським «Газпромом»

Джерело: Reuters

Зіштовхнувшись зі стабільно високим імпортом російського газу під час повномасштабної війни РФ проти України, Австрія прагне піти на більш радикальні кроки, зокрема розірвати довгостроковий контракт енергетичної компанії OMV на купівлю газу у російського “Газпрому”, заявила міністерка енергетики Австрії Леонор Гевесслер.

Тривалий час намагаючись підтримувати тісні зв’язки з РФ, Австрія прагнула покінчити з десятирічною залежністю від доступного російського газу незабаром після того, як Росія вдерлася в Україну у 2022 році, шукаючи альтернативних постачальників.

Ми маємо підготувати вихід із договорів, які австрійський нафтогазовий концерн OMV уклав з російською компанією “Газпром”, — наголосила Гевесслер.

Про радикальні кроки урядовців змусила задуматися, як і раніше, висока частка російського газу в імпорті, що у листопаді становила 76%, а у грудні досягла рекордних 98%.

Висока залежність від постачань російського газу становить серйозний ризик для економіки та безпеки Австрії, — пояснила міністерка. — На її думку, довгострокові договори є однією із причин високої частки газу з РФ на австрійському ринку.

На початку 2018 року контракти з російським “Газпромом” продовжили до 2040 року. Угода передбачала обов’язкову закупівлю великих обсягів природного газу.

У концерні OMV заявили, що у разі потреби зможуть постачати своїм клієнтам газ не з РФ.

Читайте також: Експортні амбіції російського «Газпрому» тепер переважно в руках Китаю – Bloomberg

Зауважимо, втрата ринку Австрії, де знаходиться один із найбільших газових хабів Європи, Баумгартен, забезпечить нову травму російському “Газпрому”, який за два роки повномасштабної війни втратив дві третини експорту.

2023 року російська компанія прокачала клієнтам близько 69 млрд кубометрів — мінімальний обсяг із 1985 року. Порівняно з 2022 роком (100,9 млрд кубометрів), який уже став гіршим для компанії РФ за всю її історію, обсяги прокачування газу скоротилися ще на третину.

Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg

Раніше ми повідомляли, що Кремль відчайдушно потребує порятунку з Китаю, пропонуючи збільшити постачання газу вп’ятеро — до 100 млрд кубометрів на рік. Водночас проєкт трубопроводу “Сила Сибіру-2” потужністю 50 млрд кубів, який президент РФ Володимир Путін просуває майже 8 років, так і не зустрів ентузіазму в Пекіні.

Також стало відомо, що голові правління російського “Газпрому” Олексію Міллеру залишається лише мріяти про такі об’єми продажу газу до Китаю, скільки до повномасштабної війни РФ направляла до Європи. Наразі ж навіть збільшення цих постачань зможе компенсувати всього 11% втраченого ринку.

Хоча Путін називав Сі “дорогим другом”, хвалив Пекін за успіхи проєкту “Один пояс — один шлях” та заявляв про “великі перспективи” двосторонніх відносин, китайські посадовці так і не підписали контракт на додаткові постачання російського газу та будівництво трубопроводу “Сила Сибіру-2”.

У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора підрозділи Сил оборони України 5-го та у ніч на 6-е березня завдали серії уражень по військових об’єктах противника.

Сили оборони України 4–5 березня вдарили по низці ключових об’єктів російських військ. Зокрема уражено склади боєприпасів, об’єкти матеріально-технічного забезпечення, пункти управління та військову інфраструктуру ворога.

За результатами додаткового аналізу завданих 2 березня уражень військово-морської бази “Новоросійськ” у Краснодарському краї РФ підтверджено пошкодження двох кораблів чорноморського флоту РФ – фрегатів “Адмирал Ессен” та “Адмирал Макаров”.

Реєстр збитків для України розпочав прийом заяв від громадян, котрі після повномасштабного вторгнення Росії були змушені виїхати за кордон або не можуть повернутися додому. Такі звернення фіксують шкоду від вимушеного переміщення і надалі передаватимуться на розгляд Компенсаційної комісії.

Правоохоронці повідомили про підозру президентці одного з навчальних закладів Чернігівської області, котра організувала фіктивне працевлаштування військовозобов’язаних чоловіків призовного віку.