В Україні не змінилися посіви озимої пшениці, попри експортну кризу – Reuters
Джерело: Reuters з посиланням на коментар Тараса Висоцького
Очікується, що українські аграрії не скорочуватимуть прогнозовані площі посівів озимої пшениці під урожай 2024 року, попри вищі витрати на логістику, спричинену російським вторгненням.
Україна є великим виробником пшениці, і закриття Чорноморського коридору викликало припущення, що фермери можуть сіяти менше пшениці через подорожчання експортних маршрутів.
Мінагрополітики навело дані опитування, згідно з якими аграрії справді можуть скоротити площі озимої пшениці, одночасно збільшивши посіви озимого ріпака до рекордного рівня.
Однак, 29 серпня перший заступник міністра сільського господарства Тарас Висоцький заявив Reuters, що можливе скорочення озимої пшениці може становити лише 0,1%.
Очікуване скорочення загальної площі посіву озимих зернових відбудеться шляхом зменшення частки інших зернових, пояснив він, зокрема прогнозуючи зменшення посівів ячменю цієї зими на 5,4%.
Аграрії вже завершили жнива пшениці 2023 року, намолотивши 21,94 млн тонн. Тоді як загальний урожай у 2022 році становив 20,7 млн тонн.
У міністерстві повідомили, що загальна посівна площа озимих може зрости порівняно з попереднім сезоном на 0,5 млн га, або ж на 8%.
Трейдери побоюються, що збільшення посівних площ озимих культур, особливо олійних, може призвести до зменшення ярих зернових культур, найбільше постраждають кукурудза та ярий ячмінь.
Нині Україна може експортувати обмежені обсяги через порти на Дунаї та західний сухопутний кордон з Європейським Союзом. Це змусило виробників скоригувати посівні плани у 2023 році та перейти із зернових на олійні, які коштують дорожче.
Зауважується, що у 2023 році Україна вже скоротила посівні площі під кукурудзу на користь соняшника.
- Запаси пшениці у провідних країнах-експортерах скоротилися до найнижчого рівня за останні 16 років, що стало наслідком зупинки Росією чорноморського “зернового коридору”.
- На думку британських розвідників, вихід РФ з зернової угоди посилять відсутність продовольчої безпеки в Африці.
- Світові ціни на зерно можуть зрости на 15%.
- 28 липня африканські лідери закликали президента Росії Володимира Путіна, щоб він здійснив мирний план щодо припинення війни в Україні та відновив угоду щодо експорту українського зерна.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.