В ЄС погодили продовження безмитного експорту української агропродукції
Джерело: пресслужба Європарламенту
8 квітня Європарламент і Європейська Рада досягли нової попередньої домовленості про продовження тимчасових торгових заходів для України до 5 червня 2025 року. Одна з головних умов — посилений захист європейських фермерів.
Рішення узгодили, щоб підтримати Україну в умовах безперервної жорстокої агресивної війни Росії. Зауважується, що односторонні заходи лібералізації торгівлі допоможуть стабілізувати українську економіку та сприятимуть поступовій інтеграції країни до внутрішнього ринку ЄС.
Водночас, якщо на ринку ЄС чи ринках однієї, або кількох країн ЄС виникнуть значні порушення через український імпорт, наприклад, пшениці, регламент гарантує, що Комісія може застосувати будь-які заходи, які вважатиме за потрібне.
Зокрема екстрене гальмування можуть запустити для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів: птиці, яєць, цукру, вівса, крупи, кукурудзи та меду.
Тепер Європарламент та Єврорада мають остаточно затвердити тимчасову угоду, ймовірно, під час другої частини сесії у квітні. Нинішні торговельні заходи закінчуються 5 червня 2024 року, а нові правила повинні набути чинності одразу після цієї дати.
Довідка. Угода про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі, забезпечила українським компаніям преференційний доступ до ринку ЄС з 2016 року. Після того, як Росія розпочала загарбницьку повномасштабну війну, ЄС запровадив автономні торгові заходи у червні 2022 року, які дозволяють безмитний доступ усіх українських товарів до ЄС. Заходи продовжили на один рік у 2023 році, а в січні Комісія ЄС запропонувала продовжити призупинення ще на один рік із додатковими гарантіями для захисту ринку ЄС. Минулого місяця Єврорада та Парламент досягли згоди щодо регламенту, однак пізніше країни-члени вирішили внести поправки до тексту, створивши необхідність нових переговорів, які завершилися новою попередньою угодою.
- В ЄС розробили альтернативні механізми, які захистять європейських фермерів від надлишку продукції з України, запевнив єврокомісар із торгівлі Валдіс Домбровскіс. Він закликав Польщу, Угорщину і Словаччину скасувати односторонні обмеження на імпорт зерна з України.
- Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський попросив вибачення за випадок із розсипаним зерном на кордоні з Україною. За його словами, це була “не зовсім адекватна форма протесту”, але зауважив, що до неї “часто вдаються фермери в різних країнах”.
- Окружна прокуратура Хелма порушила справу за фактом висипання зерна з українських вантажівок перед переїздом у Дорогуську.
- Так звану “акцію” організував Рафал Маклер – один із натхненників протестів, власник логістичної компанії та лідер люблінського осередку маргінальної партії “Конфедерація”, який виступає за покращення відносин з РФ, заявляв Центр протидії дезінформації.
Уночі 2 жовтня росіяни завдали масованого удару по депо Укрзалізниці в Одесі.
Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.
Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.