Вночі дрони знову атакували один з найбільших НПЗ у Росії

Джерело: The Moscow Times

У ніч на 1 травня безпілотники знову вдарили по Рязанському нафтопереробному заводі в РФ, почалася пожежа.

Губернатор Рязанської області РФ Павло Малков підтвердив, що вночі регіон зазнав атаки безпілотників.

За попередньою інформацією постраждалих немає, проводиться перевірка, – написав він.

Місцеві Telegram-канали опублікували відео, на якому видно, як над Рязанню здіймається стовп полум’я.

Удар НПЗ під Рязанню здійснений у межах операції Головного управління розвідки Міноборони України, повідомили джерела “РБК-Україна” у спецслужбах. Там підтвердили, що для атаки використовувалися безпілотники, не наводячи подробиць.

Рязанський НПЗ вже піддавався атаці дронів 13 березня: внаслідок удару сталася пожежа. У результаті завод змушений був зупинити дві основні переробні установки.

Рязанський НПЗ — найбільший у Центральній Росії, що забезпечує пальним Москву та область. На нього припадає майже 5% усієї нафтопереробки у країні. Заявлений обсяг потужності – 17-18 млн тонн нафти на рік. Основна частина продукції прямує на експорт. Завод контролюється “Роснефтью”.

З початку року дрони пошкодили щонайменше десять НПЗ у РФ. Серед них Волгоградський НПЗ “Лукойла”, де спалахнула одна з установок переробки нафти, а також Ільський НПЗ, завод “Новатека” в Усть-Лузі, Туапсинський НПЗ “Роснефти”, Новошахтинський НПЗ в Ростовській області та завод НОРСИ в Нижегородській області.

16 березня через атаку БпЛА спалахнула єдина діюча установка нафтопереробки на НПЗ у Сизрані, а 23 березня одну з двох установок з переробки нафти зупинив Куйбишевський НПЗ “Роснефти”.

До середини квітня російським нафтовикам вдалося відновити лише третину від втрачених потужностей.

Україна активізувала атаки безпілотниками на російські НПЗ. Одна з причин атак – незадоволення України тим, що Захід не докладає всіх зусиль, аби мінімізувати доходи РФ від енергоресурсів. Колишня аналітикиня ЦРУ Геліма Крофт зауважила, що Україна може вразити більшу частину інфраструктури експорту нафти в західній Росії, поставивши під загрозу близько 60% експорту країни.

Ще у лютому ЗМІ повідомляли, що показники перероблення нафти у РФ впали до найнижчого рівня після зупинки двох великих НПЗ, які атакували безпілотники.

Також британські розвідники оцінили, як атаки ЗСУ на російські нафтопереробні заводи вплинули на економіку РФ. Фахівці зауважили, що від 1 березня у Росії діє піврічна заборона на експорт бензину. Причина – необхідність стабілізувати ціни на внутрішньому ринку РФ на тлі зростання попиту.

Читайте також: Reuters: В РФ не змогли перезапустити дві третини НПЗ, постраждалих від атаки дронів

Експерти наголосили, що Україна почала новий етап боротьби з російським агресором, атакуючи власними безпілотниками нафтопереробні заводи Росії.

РФ попросила Казахстан бути готовим поставити 100.000 тонн бензину на випадок дефіциту, що загостриться через атаки БпЛА на російські НПЗ і перебої з постачанням, повідомили три джерела в галузі. Раніше допомогти Росії з постачанням бензину вже погодилася сусідня Білорусь.

4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.

4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.