Вибори президента у Фінляндії: за підрахунком 99% бюлетенів лідирує Александер Стубб
Джерело: Yle
28 січня у Фінляндії завершився перший тур президентських виборів. Це перші вибори президента у країні після приєднання до НАТО.
4 квітня 2023 року Фінляндія стала 31-м членом НАТО.
Так, згідно з даними підрахунку 98,7% бюлетенів наразі лідирує колишній прем’єр-міністр та член правоцентристської коаліційної партії Александер Стубб. Його результат становить 27,1% голосів.
На другому місці колишній міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто з 25,7%.
На третьому місці — Юссі Халла-ахо (19%), на четвертому — Оллі Рен (15,4%).
Джерело: yle
Підрахунок голосів ще триває.
Зауважимо, явка виборців становила 74,9%, що є справді значним показником.
У зв’язку із вступом Фінляндії до НАТО та потенційними загрозами від Росії, фінські виборці мають великі сподівання на наступного лідера. Попередні опитування показують, що Стубб набирає близько 27% голосів, а Гаавісто – 23%, що ймовірно призведе до другого туру виборів.
Якщо жоден із кандидатів не набере більш ніж половини голосів — другий тур відбудеться 11 лютого.
Раніше стало відомо, що абсолютна більшість громадян Фінляндії негативно ставляться до Росії та Китаю, водночас симпатизують країнам Заходу та бачать у США головного захисника західних цінностей.
- За словами політологині Гельсінського університету Йоганни Вуорельми, вперше після Другої світової війни кандидати у президенти Фінляндії змагаються за те, щоб представити найжорсткішу позицію проти Росії під час своїх кампаній.
- З 1 жовтня 2023 року Фінляндія анулювала ліцензію Генерального консульства Росії в Турку.
- Національний суд Франції у справах притулку (CNDA) ухвалив рішення, згідно з яким росіяни, які ухиляються від мобілізації для участі у повномасштабній війні проти України або які дезертували, можуть претендувати на отримання статусу біженців у Франції.
- У фінському місті Турку місцева влада викупить колишню будівлю російського генконсульства, щоб знести її. Місцеві депутати одностайно ухвалили рішення.
- У Фінляндії починають зводити тимчасові огорожі на кордоні з РФ. У будівництві прикордонника допомагають Збройні сили.
Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.
Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.
Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.
Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.
Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.