Вибори президента у Фінляндії: за підрахунком 99% бюлетенів лідирує Александер Стубб

Джерело: Yle

28 січня у Фінляндії завершився перший тур президентських виборів. Це перші вибори президента у країні після приєднання до НАТО.

4 квітня 2023 року Фінляндія стала 31-м членом НАТО.

Так, згідно з даними підрахунку 98,7% бюлетенів наразі лідирує колишній прем’єр-міністр та член правоцентристської коаліційної партії Александер Стубб. Його результат становить 27,1% голосів.

На другому місці колишній міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто з 25,7%.

На третьому місці — Юссі Халла-ахо (19%), на четвертому — Оллі Рен (15,4%).

Джерело: yle

Підрахунок голосів ще триває.

Зауважимо, явка виборців становила 74,9%, що є справді значним показником.

У зв’язку із вступом Фінляндії до НАТО та потенційними загрозами від Росії, фінські виборці мають великі сподівання на наступного лідера. Попередні опитування показують, що Стубб набирає близько 27% голосів, а Гаавісто – 23%, що ймовірно призведе до другого туру виборів.

Якщо жоден із кандидатів не набере більш ніж половини голосів — другий тур відбудеться 11 лютого.

Раніше стало відомо, що абсолютна більшість громадян Фінляндії негативно ставляться до Росії та Китаю, водночас симпатизують країнам Заходу та бачать у США головного захисника західних цінностей.

Масштаби залучення африканських найманців до російського вторгнення виявилися значно більшими, ніж вважалося раніше: розвідка Кенії зафіксувала понад тисячу випадків вербування громадян через підставні фірми.

Попри публічну готовність долучитися до ініціативи Білого дому, Білорусь заявила про неможливість участі у вашингтонському саміті, звинувативши організаторів у недотриманні формальностей.

Харківський окружний адміністративний суд виніс знакове рішення у справі про виключення з військового обліку особи, яка здійснила трансгендерний перехід і зіткнулася з опором з боку представників ТЦК.

Під тиском Вашингтона щодо збільшення оборонних бюджетів, Міністерство оборони Італії розробило стратегію радикального розширення армії, яка передбачає залучення понад 100 тисяч нових військовослужбовців до 2044 року.

Президент США Дональд Трамп встановив десятиденний термін для вирішення іранської ядерної кризи, залишивши відчиненими двері як для “історичної угоди”, так і для масштабної військової операції.