Вибори президента у Фінляндії: за підрахунком 99% бюлетенів лідирує Александер Стубб

Джерело: Yle

28 січня у Фінляндії завершився перший тур президентських виборів. Це перші вибори президента у країні після приєднання до НАТО.

4 квітня 2023 року Фінляндія стала 31-м членом НАТО.

Так, згідно з даними підрахунку 98,7% бюлетенів наразі лідирує колишній прем’єр-міністр та член правоцентристської коаліційної партії Александер Стубб. Його результат становить 27,1% голосів.

На другому місці колишній міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто з 25,7%.

На третьому місці — Юссі Халла-ахо (19%), на четвертому — Оллі Рен (15,4%).

Джерело: yle

Підрахунок голосів ще триває.

Зауважимо, явка виборців становила 74,9%, що є справді значним показником.

У зв’язку із вступом Фінляндії до НАТО та потенційними загрозами від Росії, фінські виборці мають великі сподівання на наступного лідера. Попередні опитування показують, що Стубб набирає близько 27% голосів, а Гаавісто – 23%, що ймовірно призведе до другого туру виборів.

Якщо жоден із кандидатів не набере більш ніж половини голосів — другий тур відбудеться 11 лютого.

Раніше стало відомо, що абсолютна більшість громадян Фінляндії негативно ставляться до Росії та Китаю, водночас симпатизують країнам Заходу та бачать у США головного захисника західних цінностей.

На тлі того, що прем’єр-міністр Канади Марк Карні 14 січня прибуває до Китаю, Пекін бачать можливість хоча б трохи відірвати країну від США.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Росія під час наступу на Україну щомісяця втрачає до 25 тисяч осіб. Мова саме про загиблих російських військових.

Бельгійський артдилер Клаас Мюллер заявив, що три роки тому придбав на онлайн-аукціоні роботу, яку нині вважають раніше невідомим етюдом художника епохи бароко Пітера Пауля Рубенса. Йдеться про зображення голови, яке можна сприймати як портрет літнього чоловіка з бородою або як обличчя молодої жінки з довгим волоссям, приховане в цій бороді.

Нове масштабне дослідження приматів показало, що одностатеві стосунки в дикій природі є не випадковістю, а стратегічним пристосуванням до суворих умов життя. Вчені з’ясували, що така поведінка допомагає тваринам гуртуватися під час засухи або загрози з боку хижаків, що зрештою підвищує їхні шанси на виживання.

Нове археологічне відкриття в Саффолку, Британія, свідчить, що люди могли розпалювати вогонь вже 400 000 років тому – майже на 350 000 років раніше, ніж вважалося. До сьогодні найстаріші свідчення розпалювання вогню датувалися приблизно 50 000 років тому й походили з півночі Франції.