Міноборони не замовляло розробку додатка «Резерв+»: його безпеку досі тестують – Ар’єв

Джерело: Володимир Ар’єв/Facebook

Народний депутат від фракції “Європейська Солідарність” Володимир Ар’єв повідомив, що Міністерство оборони України не замовляло розробку застосунку “Резерв+”, а безпеку додатка досі тестують.

У відповіді Міноборони на запит нардепа йдеться, що Центральним органом виконавчої влади, відповідальним за створення мобільного застосунку, є Міністерство оборони України.

“Міністерство оборони України не здійснювало закупівель з розробки програмного забезпечення мобільного застосунку “Резерв” (електронного кабінету військовозобов’язаного, призовника, резервіста). Програмне забезпечення було отримане Міністерством оборони України за договором благодійної пожертви від неприбуткової організації”, – повідомили в оборонному відомстві.

А також додали, що подібна модель застосовується при створенні програмного забезпечення, що фінансується за договорами міжнародної технічної допомоги, і є поширеною практикою. При цьому, Міністерство оборони України сформувало вимоги до такого програмного забезпечення і перевірило відповідність програмного забезпечення цим вимогам. 

За інформацією Міноборони, державні кошти на розробку “Резерв+” не виділялися.

З огляду на вищезазначене, Міністерство оборони України не укладало договору про розробку програмного забезпечення та, відповідно, не визначало виконавця такого договору.

Комплексна система захисту інформації інформаційно-комунікаційної системи для доступу до електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста “Резерв+” має Атестат відповідності, зареєстрований Адміністрацією Держспецзв’язку 16 травня 2024 року за № 1283В.

Зазначається, що з метою гарантування безпеки інформації в ІКС “Резерв+” здійснено такі заходи:

  • постійне технічне адміністрування, в яке входить забезпечення захисту інформації;
  • визначено процедуру модернізації програмного забезпечення ІКС електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста; 
  • визначено порядок використання засобів криптографічного захисту інформації.

“В сухому підсумку: Міноборони не замовляло розробку додатка “Резерв+”, виконавця не обирало, грошей не платило, хто це все робив, не повідомило, але зараз типу все гаразд. Жесть”, – прокоментував нардеп.

За словами  Володимира Ар’єва, насправді ж гроші на “Резерв+” надав Благодійний Фонд сприяння обороні України – “структура з криворізьким корінням”. А хто саме розробляв програму, достеменно невідомо.

Нардеп зауважив, що це додаток, який транспортує особисті дані військовозобовʼязаних у закритий реєстр “Оберіг”, де зберігаються всі відомості про тих, хто становить мобілізаційний резерв. За його словами, на його розробку було виділено 37 днів, і безпеку там досі тестують, коли вже все працює.

“Цікавий і важливий момент – кожного разу, коли ви заходите в систему, біжучий рядок буде повідомляти, що ви оновили дані в момент заходу. Перевірив особисто (на фото). Поки цей баг не виправлено, є ризик, що вихід з системи по закінченню 60 днів – 16 липня – призведе до капітальних штрафів. Ну, і цікаво – це зараховується як за два оновлення даних у статистиці чи ні? Я, виходить, вже 4 рази оновлював, якщо рахувати кількість заходів у систему: один раз – візит у перший день роботи, два мене викидав з системи сам додаток, ще раз вийшов сам, щоб переконатись)

 

А загалом, віддавати розробку програм, повʼязаних зі сферою безпеки і оборони, в невідомі руки через сумнівні схеми – це подвійна жесть”, – резюмував Володимир Ар’єв.

Київ нині стоїть на порозі четвертого опалювального сезону в умовах воєнного стану, котрий, як попередив мера столиці Віталія Кличка, може стати найскладнішим з початку повномасштабної війни.

Комітет Сенату США з міжнародних справ на засіданні у середу, 22 жовтня, схвалив законопроєкт про визнання Росії державою-спонсором тероризму через викрадення українських дітей, повідомив автор ініціативи, сенатор Ліндсі Грем.

23 жовтня під час зустрічі у Парижі Володимир Зеленський та Емманюель Макрон узгодили подальші кроки для зміцнення оборонної співпраці, посилення тиску на Росію та гарантування безпеки України.

Після чергового обстрілу Харкова, волонтери вирушили на місце події, щоб підтримати тих, хто ліквідовував наслідки атаки – від рятувальників до комунальників.

У ніч на 23 жовтня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по стратегічних об’єктах військово-промислового комплексу Росії.