Єврокомісія не виявила ризиків після заборони України на транзит російської нафти

Джерело: брифінг Балаша Ухвара

1 серпня речник Єврокомісії Балаш Ужвар заявив про відсутність ризиків для безпеки після санкцій України на транзит російської нафти до Словаччини та Угорщини.

З інформації у нашому розпорядженні, та відповідно до внутрішнього аналізу Єврокомісії, виглядає так, що санкції, застосовані Україною проти “Лукойлу”, не впливають на нинішній транзит нафти через трубопровід “Дружба”, оскільки “Лукойл” не є офіційним власником цієї нафти, – пояснив речник.

Зауважується, що Єврокомісія попередньо спілкувалася з українськими, угорськими та словацькими представниками стосовно припинення транзиту, однак планує отримати детальнішу інформацію від Угорщини та Словаччини.

Речник додав, що служби Єврокомісії дійшли висновку, що термінові консультації на цьому етапі попередньо не є необхідними, оскільки немає ознак нагального ризику для безпеки постачання.

Ми повідомляли, що Угорщина та Словаччина звернулися до Єврокомісії з проханням закликати Київ зняти санкції з “Лукойлу”. В ЄС відмовили.

Після чого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Єврокомісія відповідальна за зупинку транзиту російської нафти, мовляв, аби “шантажувати дві країни, які відмовилися від постачання озброєння”.

Раніше глава уряду Денис Шмигаль повідомив про перебіг та результати низки переговорів із премʼєр-міністром Словаччини Робертом Фіцо стосовно транзиту російської нафти.

Зокрема прем’єр виокремив шість головних пунктів позиції Української держави під час діалогу сторін.

Перше. Україна наполягала і продовжує наполягати на необхідності максимальної відмови від російської нафти. Бо РФ і енергетична безпека – несумісні речі. Усі країни це розуміють, і більшість діє. ЄС дозволив Словаччині та ще низці країн використовувати російську нафту за умови, що країни будуть активно розбудовувати альтернативні канали постачання. Більшість – розбудовує.

Друге. Україна залишається надійним транзитером для всіх країн, які цінують свободу та верховенство права. Ми беззаперечно виконуємо Угоду про асоціацію з ЄС. Так буде і надалі.

Третє. Санкції, запроваджені РНБО України, не становлять загрози для енергетичної безпеки Словаччини та Європи загалом, саме тому їх скасування не є предметом обговорення. Відтак маємо повне розуміння Брюсселя в цьому питанні.

Четверте. Словаччина – наш надійний партнер, від якого ми не очікуємо шантажу або погроз. Бо погрожувати Україні, яка захищається від агресора, заради того, щоб держава-терорист продовжувала заробляти свої криваві надприбутки – це сумнівний шлях.

П’яте. Ще раз. Санкції, запроваджені Україною, не є загрозою для енергетичної безпеки Словаччини. Загрозою є РФ, її гібридна енергетична війна проти словацького народу, її шантаж та політичні ультиматуми.

Шосте. Домовилися про чергову міжурядову зустріч у жовтні, де продовжимо наш конструктивний прагматичний діалог.

Зауважимо, Угорщина та Словаччина, які отримали звільнення від загальноєвропейської заборони на імпорт російської нафти після вторгнення Росії в Україну, звернулися до Єврокомісії з проханням закликати Київ зняти санкції з “Лукойлу”. Київ нещодавно ухвалив рішення припинити транзит продукції “Лукойлу” трубопроводом “Дружба”, що може скоротити постачання нафти в ці країни.

Валдіс Домбровскіс, комісар ЄС з торгівлі, заявив, що Брюсселю потрібен час для збору доказів та оцінки правової ситуації. На зустрічі торгових представників держав-членів ЄС 11 країн підтримали цей підхід, жодна з них не стала на бік Угорщини та Словаччини.

Глава канцелярії угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана, Ґерґелі Гуляш, заявив, що Україна шантажує Угорщину та Словаччину, блокуючи постачання нафти російської компанії “Лукойл”, і ставить Угорщину у “безвихідну ситуацію”.

Довідка. Україна ввела санкції проти “Лукойлу” ще у 2018 році, які включали заборону на виведення капіталів, обмеження торгових операцій та заборону на участь у приватизації. У червні цього року обмеження розширили, включаючи транзит.

Президент Румунії Клаус Йоганніс звернувся до парламенту з проханням дозволити створення на території країни морської навчальної бази для підготовки українських морських піхотинців. Ініціатива є частиною міжнародних зусиль для зміцнення обороноздатності України в умовах російської агресії.

На слуханнях Конгресу США, які відбулись 18 вересня, відзначили, що Україна в умовах війни втілює інновації у військових технологіях та концепціях набагато швидше, аніж США.

Сьогодні, 19 вересня, користувачі “Київстару” повідомили про відсутність зв’язку та проблеми з інтернетом в низці областей України.

Служба безпеки України затримала у Харкові агента російської воєнної розвідки, який коригував удари керованими авіабомбами (КАБ) по позиціях українських військових. Основними цілями агента були тимчасові базування Сил оборони, що брали участь у бойових діях на Харківському напрямку.

Протягом доби армія РФ обстріляла низку населених пунктів Донецької області. Станом на ранок 19 вересня внаслідок атак відомо про десятьох поранених.