У 2025 році російську економіку, ймовірно, очікуватимуть значні проблеми – ISW
Джерело: Інститут вивчення війни
Аналітики ISW вважають, що у наступного року російську економіку очікують значні проблеми. Про це свідчать останні економічні кроки Кремля і стурбованість президента РФ Володимира Путіна.
Фахівці зауважили, що нещадно у Росії ухвалили кілька заходів, спрямованих на скорочення виплат пораненим військовим, боротьбу з інфляцією та розв’язання довгострокових проблем, таких як низька народжуваність і нестача робочої сили.
Такі кроки, на думку аналітиків, свідчать про те, що економіка РФ не настільки стійка до західних санкцій і вартості війни, як прагне показати Кремль.
“Ця політика також демонструє, що Кремль не зможе підтримувати затяжну війну протягом багатьох років і десятиліть, захищаючи російське суспільство від економічних проблем. Послідовна західна та міжнародна підтримка опору України на полі бою ще більше загострить економічні проблеми Росії”, – наголосили в ISW.
Зменшення виплат пораненим російським військовим на фронті в Україні свідчить про те, що РФ прагне скоротити зростаючі витрати на війну і відновити баланс економіки.
Фахівці нагадали, що у березні 2022 року Путін сказав виплачувати всім, хто зазнав поранення в Україні 3 000 000 рублів. Однак днями, 13 листопада 2024 року, він підписав новий указ щодо виплат, відповідно до якого 3 000 000 рублів отримають лише ті окупанти, які зазнали важких поранень. Решта військових отримуватимуть або 1 000 000 або 100 000 рублів, що також залежатиме від ступеня поранень.
Це рішення викликало негативну реакцію у російських воєнкорів, відтак вже наступного дня Путін змінив указ, збільшивши одноразову виплату з 3 000 000 до 4 000 000 рублів. Однак ці кошти отримають ті, хто зазнав важкого поранення, яке призвело до інвалідності.
При цьому воєнкори наголосили, що Кремль все одно не виконує обіцянки щодо виплат військовим, які погодились на війну через фінансовий стимул і поскаржились, що ВЛК навмисно обирають легкі діагнози пораненим.
“Фінансові стимули стали ключовим елементом кампанії найму в російську армію та зусиль щодо утримання персоналу протягом останніх майже трьох років, і скасування таких стимулів свідчить про те, що система стає економічно нежиттєздатною для Кремля”, – вважають аналітики.
Кроки, запроваджені Кремлем для боротьби з інфляцією і високими відсотковими ставками, також вплинуть на розширення російської оборонно-промислового комплексу (ОПК) і перспективу мобілізації економіки, додали в ISW
Російський Центральний банк нещодавно підвищив ключову процентну ставку до 21%, що викликало невдоволення серед російських політиків, керівників ОПК та еліт.
Пов’язаний з Кремлем Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП) повідомив, що через жорстку монетарну політику Центробанку російська економіка “фактично стоїть перед загрозою стагфляції — одночасної стагнації або навіть рецесії та високої інфляції”.
ЦМАКП оцінив, що якщо Центробанк Росії підтримуватиме ключову процентну ставку на рівні близько 20% до середини 2025 року, то зведений випереджаючий індикатор (CLI) рецесії перевищить свій критичний поріг.
Служба зовнішньої розвідки України також повідомила, що кількість кредитів з динамічною ставкою — яка залежить від дисконту Центробанку — зросла з 44%наприкінці 2023 року до 53% наприкінці 2024 року. У Службі зовнішньої розвідки України додали, що високі процентні ставки можуть створити шок і спад виробництва, що може призвести до банкрутства та дефолту компаній.
Інсайдерське джерело в Кремлі стверджує, що жорстка монетарна політика Центрального банку стримує темпи розвитку російського ОПК у довгостроковій перспективі та вже ускладнила кілька російських експортних проєктів, однак прямого впливу на російську військово-технологічну підтримку для продовження війни поки немає.
Попри це, з такою монетарною політикою російський ОПК скоро не зможе підтримувати темпи виробництва, щоб оперативно компенсовувати втрату озброєння на полі бою.
За оцінками Foreign Policy, РФ щомісяця втрачає близько 320 стволів танків та артилерійських гармат, при цьому, у місяць окупанти можуть виготовляти лише 20.
Відтак у 2025 році у РФ, ймовірно, закінчаться гарматні стволи через втрати на війні, скорочення запасів і вплив санкцій.
Також у Foreign Policy підрахували, що з початку повномасштабної війни РФ втратила 4 955 БМП, тобто близько 155 на місяць. Водночас за місяць Росія може виготовити лише 17 нових БМП.
“Foreign Policy оцінила, що політика Центрального банку щодо підвищення процентних ставок ускладнила не оборонним компаніям залучення капіталу за допомогою позик, що скорочує цивільну економіку та може призвести до значного післявоєнного спаду, оскільки російським ветеранам, які повертаються, буде важче знайти роботу”, – мовиться у звіті.
Демографічні проблеми і нестача робочої сили можуть загрожувати діяльності російського ОПК у довгостроковій перспективі, додали в ISW.
Аналітики оцінили, що війна погіршила демографічні проблеми РФ. Приблизно 800 000 – 900 000 росіян, серед яких чимало висококваліфікованих фахівців, виїхали з країни.
У 2023 році нестача робочі сили у РФ становила 4,8 млн осіб, що призвело до скорочення економічного виробництва.
Днями Путін визнав нестачу робочої сили в Росії, але висловив сподівання на мігрантів, щоб пом’якшити наслідки. Та на думку аналітиків, популяція мігрантів навряд чи принесе бажаний результат у Росії, враховуючи триваючу расистську риторику та законодавство та відсутність в економічних мігрантів навичок, необхідних для формування професійного робітничого класу.
“Поєднання природного скорочення чисельності населення та відрази до створення умов, сприятливих для міграції та розширення кваліфікованої робочої сили, можливо, завдасть шкоди російській економіці та, як наслідок, російському ОПК у середньо- та довгостроковій перспективі”, – резюмували фахівці.
- Конкуренція за працівників між військовими та цивільними секторами та скорочення робочої сили ще більше вдарять по економіці Росії.
Аргентинсько-американський композитор Лало Шифрін, автор музичної теми до фільму «Місія нездійсненна» та понад ста інших аранжувань для кіно і телебачення, помер у віці 93 років.
Поліція Осло висунула звинувачення Маріусу Боргу Хойбі, старшому сину кронпринцеси Норвегії, у зґвалтуванні, сексуальному насильстві та нанесенні тілесних ушкоджень. Справа, що розслідувалася кілька місяців, включає “двозначну” кількість ймовірних жертв.
Верховний суд США більшістю голосів (6 проти 3) обмежив повноваження судів нижчих інстанцій видавати загальнонаціональні судові заборони. Це стало процесуальною перемогою Дональда Трампа у справі щодо його указу про заборону громадянства США за правом народження для дітей нелегальних мігрантів.
Уряд Норвегії запровадив низку заходів, які відповідають 17-му пакету санкцій Європейського Союзу проти Росії.
Журналіст і публіцист Віталій Портников наголосив, що поки в Україні багато хто досі не усвідомлює важливість мови як ключового елемента національної ідентичності, Росія свідомо застосовує російську мову як інструмент русифікації населення, де б воно не мешкало.