Уряд Данії вирішив збільшити оборонні видатки до 3% ВВП
Джерело: The Guardian
Уряд Данії має намір збільшити витрати на оборону на декілька мільярдів доларів у 2025 та 2026 роках, збільшивши рівень оборонних витрат до 3% від ВВП.
Пріоритетні інвестиції у сферу оборони визначатиме Генштаб країни.
Своєю чергою, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен планує прокоментувати реакцію країни на події на Мюнхенській конференції минулого тижня та її участь в неформальному саміті в Парижі.
Виступаючи перед журналістами, Фредеріксен наголосила, що Європа “має збільшити військову підтримку Україні, виробляти більше і робити це швидше”. Окрім того, вона також додала, що відчуває “нову європейську рішучість” у відповідь на виклики.
Додамо, у 2025 році 23 із 31 країн НАТО планують витратити на оборону щонайменше 2% свого ВВП. У 2014 році таких держав-членів було лише три. У The Telegraph пояснюють, що Україна спонукала багато країн НАТО вперше збільшити видатки на оборону до 2% від свого ВВП. Уперше з початку 1990-х років Альянсу вдалося витратити на оборону цілих 2% ВВП.
Серед країн, котрі не досягли позначки 2%, згадано Італію, Іспанію та Канаду. Проте, й вони витрачають на оборону більше, ніж минулого року. Тоді як США цього року витрачають на оборону 3,38% – менше, ніж торік.
Водночас країни, розташовані найближче до РФ, зазвичай, витрачають найбільше на оборону.
Так, Естонія витрачає у відсотковому відношенні до ВВП навіть більше, ніж США – 3,43%, своєю чергою, Польща, яка була дуже войовничо налаштована щодо російської загрози, витрачає 4,12%, що вище за 3,9% попереднього року. Витрати Великої Британії зросли з 2,07% ВВП у 2023 році до 2,33% торік. Також міністр оборони Великої Британії Джон Гілі закликав членів НАТО перевищити цільовий показник Альянсу щодо виділення 2% ВВП на військові витрати.
Окрім того, Міністерство оборони Чехії повідомило, що уряд країни офіційно виконав свою обіцянку витрачати 2% ВВП на оборону, відповідно до мінімальних вимог НАТО.
Разом з тим, раніше Reuters інформувало, що НАТО не підтримає заклики Дональда Трампа про збільшення витрат на оборону серед країн-членів альянсу.
- НАТО, незадовго до інавгурації Дональда Трампа, взяло у США контроль над ППО Польщі. Це викликає питання про підхід нової адміністрації щодо альянсу та України.
- Винищувачі, що виконують завдання Балтійського повітряного патрулювання НАТО, протягом минулого тижня та 2 січня двічі підіймалися в небо для супроводження чотирьох російських військових літаків.
- В Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
У вівторок уряд Іспанії схвалив законопроєкт, який передбачає великі штрафи для компаній, що використовують контент, створений штучним інтелектом, без належного позначення. Це має на меті обмежити поширення “дипфейків”.
Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроєкт №12442, який передбачає кримінальну відповідальність для керівників територіальних центрів комплектування та військово-лікарських комісій за порушення законів, що регулюють оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
За даними ЗМІ, російський президент Володимир Путін навряд чи погодиться на 30-денне перемир’я у війні.
Суд у Грузії засудив колишнього президента Міхеїла Саакашвілі до дев’яти років ув’язнення. Його визнали винним у розтраті значних сум бюджетних коштів.
Китай повідомив про проведення перемовин щодо ядерної угоди з Росією та Іраном. Заява КНР прозвучала після закликів США до Ірану повернутись до перемовин про угоду.