Чистий прибуток «Роснафти» обвалився на 73% у 2025 році

Джерело: Reuters

Найбільший російський виробник нафти, “Роснефть” заявила у вівторок про зниження чистого прибутку за 2025 рік на 73% до 293 мільярдів рублів (3,60 мільярда доларів) через високі процентні ставки, високий податок на прибуток, а також разові фактори.

Генеральний директор компанії Ігор Сєчін зазначив, що минулий рік став для російської нафтової галузі “ідеальним штормом” негативних геополітичних чинників і жорстких внутрішніх макроекономічних умов.

“Роснефть” та другий за обсягом видобутку нафти в Росії “Лукойл” потрапили під санкції США в жовтні минулого року.

Також за словами Сєчіна, у цьому році високі ціни на нафту, підтримувані конфліктом на Близькому Сході, переважно нівелюються зростанням ставок фрахту, страховки та інших витрат.

Ф’ючерси на нафту марки Brent з поставкою наступного місяця показали рекордне місячне зростання на 64% у березні, тоді як американський еталон WTI за місяць зріс приблизно на 52%, що стало найбільшим стрибком з травня 2020 року, за даними LSEG.

Сєчін додав, що у березні ставки фрахту на транспортування російської нафти до Індії з портів Балтійського моря перевищили 20 доларів за барель, що в 10 разів більше за вартість доставки нафти з Росії до Європи на початку 2022 року.

Зауважимо, нафтові доходи Росії у 2025 році зменшилися на 20% проти 2024 року. Збільшення знижок на російську сировину у поєднанні зі слабкими світовими цінами створило рекордне навантаження на економіку країни.

У листопаді 2025 року розрив між Brent — міжнародним еталоном нафти, котрий торгується на мінімальних рівнях із 2021 року, — та російською маркою Urals приблизно подвоївся порівняно з попереднім місяцем після запровадження США санкцій проти “Роснєфті” та “ЛУКОЙЛ”.

У грудні вартість Urals встановилася на рівні 39,2 долара за барель — це мінімум із часів пандемії. Для окремих постачань до Індії ціна взагалі опускалася до 22–25 доларів, що ледь покриває собівартість видобутку. Як анонімно розповів газеті колишній топменеджер однієї з російських енергетичних компаній, у разі подальшого посилення санкцій у Росії залишиться лише один шлях — продажі виключно через трубопроводи.

Американські санкції змусили Москву на ходу змінювати логістику, що призвело до зниження морського експорту в січні 2026 року на 11%. Водночас постачання до Китаю у грудні зростали (+23%), тоді як експорт до Індії обвалився майже на третину. Через ризики вторинних санкцій індійські НПЗ стали обережнішими: у середині січня десятки танкерів тижнями стояли біля берегів Індії та Китаю, намагаючись знайти покупця і розвантажити сировину.

Своєю чергою, зростання військових витрат призвело до дефіциту бюджету на рівні 2,6% ВВП у 2025 році, що вп’ятеро перевищує планові показники. Ситуацію ускладнює й міцний рубль (на 17% вищий за закладений у бюджет курс), через що казна РФ отримує менше коштів за кожен експортний долар. Якщо нинішні ціни та валютний курс збережуться, недоотримання доходів Кремля може сягнути 3 трлн рублів до кінця року.

Частка нафтогазових доходів у бюджеті РФ впала до 24% — мінімуму за десятиліття. Щоб закрити бюджетну діру, Кремль уже почав перекладати навантаження на несировинний сектор, підвищуючи ПДВ і податки для малого бізнесу. На початку 2026 року Росія може постати перед “візуально великим дефіцитом” через фронтальне фінансування державних видатків і нафтово-енергетичні доходи “навіть нижчі, ніж торік”, визнав у Мінфіні РФ на початку січня.

Додамо, з 31 січня Велика Британія знизила граничну ціну на російську нафту з $47,6 до $44,1 за барель, мовиться у документі Управління з імплементації фінансових санкцій (OFSI). Раніше аналогічне рішення ухвалив Євросоюз.

Країни G7, Євросоюз та Австралія впровадили граничну ціну на російську нафту у грудні 2022 року. Спершу вона становила $60 за барель, тоді як у 2025 році її знизили до $47,6 за барель.

Тим часом, глава МЗС Андрій Сибіга під час візиту до Брюсселя 20 травня закликав країни “Групи семи” знизити цінову стелю на російську нафту до 30 доларів за барель.

Тоді як у Кремлі заявили, що уважно стежать за стрімким падінням цін на нафту та намагаються мінімізувати його вплив на економіку країни.

Американська виконавиця Марен Вейд подала позов проти Тейлор Свіфт через назву її альбому “The Life of a Showgirl”. Вона стверджує, що співачка свідомо проігнорувала її права на подібну торговельну марку.

Вперше в американській історії чинний президент переступив поріг Верховного суду не для присяги, а для участі в засіданні. Дональд Трамп вирішив особисто спостерігати, як судді вирішуватимуть долю його указу, що скасовує автоматичне громадянство для дітей іноземців.

Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко закликав Верховну Раду на найближчих засіданнях ухвалити законопроєкти з “Плану Качки-Кос” і забезпечити у повному обсязі фінансування від Євросоюзу у межах програми Ukraine Facility.

Витік секретної депеші США спровокував міжнародний скандал: Вашингтон вирішив перевірити законність евтаназії молодої іспанки, що викликало лють в офіційному Мадриді.

Іранська правозахисниця, лауреатка Нобелівської премії миру Наргес Мохаммаді, яка перебуває у в’язниці, ймовірно, перенесла серцевий напад. Про це повідомила її адвокатка Ширін Ардакані після візиту до неї іранських адвокатів та сестри.