Колонки
Це вже стало своєрідною традицією – раз на кілька місяців в адміністрації Трампа настає чергове загострення щодо бажання мирних перемовин з Росією, а в української влади – щодо ідеї провести вибори. Цього разу загострення синхронізувались і Володимир Зеленський піймав Дональда Трампа на слові – президент України готовий до виборів, якщо президент США забезпечить можливість їхнього проведення, тобто примусить Путіна до припинення вогню хоча б на 90 днів.
Російська машина пропаганди зараз працює на повну силу проти України — і не так всередині РФ (там механізм давно злагоджений, а менталітет більшості робить роботу за них), як назовні. Кремль одночасно підриває підтримку Заходу, бореться за симпатії мешканців Європи та США (“русская душа”, “русский балет”, російські зірки та блогери), а також ретельно вибудовує образ у країнах Сходу. Україна, попри все, досі успішно контрить ці кампанії на Заході — принаймні, так було до недавнього часу. Але всередині країни ситуація гірша, і складається враження, що цю битву за розуми ми можемо програти, якщо не змінимо підходів.
Черговий приступ миротворчості адміністрації Трампа добіг свого закономірного кінця. Посланці Трампа, вже не лише давній партнер по рієлторському бізнесу Стів Віткофф, а й зять президента США (чоловік Іванки Трамп) Джаред Кушнер злітали до Москви, погуляли, поїли посікунчиків (чим би це не було), послухали як Рюрик з печенігами штурмував Берлін у Полтавській битві – і поїхали додому. Заплановану зустріч з президентом України скасували – бо сказати їм Зеленському нічого (хоча росіяни переконуватимуть, що це зробили на їхнє прохання).
“Я ваш вирок” – сказав зі сцени президентських дебатів 2019 року Володимир Зеленський своєму опоненту Петру Порошенку, в якого тоді виграв і вибори, і дебати
Україна, ЄС і Конгрес США були шоковані від “мирного плану” Трампа, котрий виявився грою на користь Росії: його ініціатори, не читаючи деталей, намагалися використати Україну та ЄС як інструмент для завершення війни і підвищення особистого рейтингу президента США. План, який спочатку подавався як ультимативний, скоротився до 19 пунктів, втім, залишає відкритим коло політичної драми між Трампом, Україною та РФ, пише власниця “Букв” Катерина Рошук.
Розробники законопроєкту нагадують про глибоке історичне коріння геральдики в Україні. Нова норма покликана відродити традицію використання особистих символів.
Перед вечірньою зустріччю президента Володимира Зеленського з фракцією в четвер було ще незрозуміло, який із трьох наявних сценаріїв він обере. Розвилка на тлі ганебного корупційного скандалу й тиску Трампа, який накидає нам свій “мир”, була очевидною. Зовнішній сигнал – відмова від підписання несправедливого договору: “Я – гарант гідності та справедливості». А от усередині – не факт.
Чергове коло миротворчої активності президента США та поява у медіа пунктів нібито плану завершення війни в Україні викликали бурхливі обговорення про те, наскільки прийнятними є ці умови. І хоч говорити про будь-яку угоду сьогодні є дуже передчасним (хоча б тому, що Росія не демонструє згоди її укласти), варто розглянути як ті чи інші пункти анонсованого “мирного договору” будуть втілені в життя на практиці. Адже підписання та ратифікація угоди є лише початком.
ЮНІСЕФ заявляє, що багаторічна блокада та обмеження на допомогу ускладнюють ремонт. Це не дає можливості відновити життєво важливі мережі.
Сьогодні Палата представників Конгресу США планує проголосувати за законопроєкт з вимогою до ФБР про оприлюднення всіх файлів Міністерства юстиції, пов’язаних із колишнім другом Трампа та багатьох найвпливовіших та найбагатших людей світу – засудженим сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном.