Колонки
15 жовтня на Майдані Незалежності в Києві відбулася акція протесту родин українських військовополонених, які потрапили в російський полон після оборони Маріуполя. Учасники вимагають від влади негайно знайти рішення для повернення своїх рідних, які перебувають у колоніях уже 41 місяць.
Організація захисту енергетичних об’єктів в умовах війни – це відповідальність і робота Верховного головнокомандувача, яким є Зеленський, а не комунальних підприємств Києва.
Трамп знову в образі глобального миротворця – щоправда, такого, що водночас обіймається з диктаторами і свариться з союзниками. У підсумку його дипломатія більше нагадує циркову арену, ніж світову політику.
Зараз усі обговорюють навчання Росії та Білорусі, і їхні провокації. На жаль, це не є чимось новим: за минулий рік було зафіксовано 36 вторгнень у повітряний простір країн НАТО. Такі інциденти траплялися задовго до каденції Трампа, хоч Байден, без сумніву, був менш толерантним до диктаторів – і підтверджував це не лише словами.
Юрій Іваськевич – оперний співак, який став стрільцем-кулеметником. А після важкого поранення на фронті повернувся до культурної діяльності. Він співав усюди – на фронті для бійців, в Конгресі для американських політиків, в Римі та Лондоні – для європейських чиновників та простих громадян на вулицях. Іваськевич із позивним “Паваротті” – один із найвідоміших артистів Культурних сил і Культурного десанту.
Одного разу Трамп заявив, що його фанати не відвернуться від нього, навіть якщо він уб’є людину на Мангеттені. Оскільки жертву можна назвати нелегальним мігрантом-педофілом, який їв собак і голосував за демократів. Для секти Трампа це було б виправданням.
Дивлячись, як Сі Цзіньпін приймає авторитарних лідерів Росії, Північної Кореї та Ірану на приголомшливому військовому параді в Пекіні, Трамп написав: “Будь ласка, передайте мої найтепліші вітання Володимиру Путіну та Кім Чен Ину, оскільки ви змовляєтеся проти Сполучених Штатів Америки”.
Після всіх сподівань на мир – друга найтяжча ніч повітряних атак на Україну з початку війни.
Україна виходить з Оттавської конвенції: без цього оборона не вистоїть.
Станом на 1 січня 2025 року у Збройних силах України служать понад 70 тисяч жінок, з яких понад 5 500 перебувають безпосередньо на передовій. Це на 20% більше, ніж у 2022 році, що свідчить про зростаючу роль жінок у військовій сфері.