Мистецтво угоди: як Британія й Франція допомогли відновити відносини між Україною та США

Джерело: The Guardian

Британські та французькі лідери допомогли налагодити відносини між керівниками США та України, які посварилися під час зустрічі в Білому домі 28 лютого. Це проклало шлях до угоди про перемир’я в Україні та поставило Росію перед необхідністю продемонструвати, чи готова вона припинити воєнні дії.

Ці 11 днів переговорів, котрі британські та французькі офіційні особи витримали, щоб відновити зруйновані відносини між Вашингтоном і Києвом і вперше піддали випробуванню довіру Дональда Трампа до Володимира Путіна, можна назвати одним із великих подвигів ювелірної дипломатії.

Президент Франції Емманюель Макрон запропонував Володимиру Зеленському взяти дипломатичну ініціативу у свої руки під час саміту європейських лідерів у Лондоні 2 березня. Згідно з планом, який розроблявся деякий час і узгоджувався з британським урядом, українському президентові запропонували припинення вогню на місяць. Макрон окреслив цей план у загальних рисах в інтерв’ю Le Figaro. Він передбачав припинення бойових дій у повітрі та на морі, але у результаті делегації України та США на переговорах у вівторок домовилися про “негайне запровадження тимчасового 30-денного режиму припинення вогню” без додаткових обмежень. Він “може бути продовжений за взаємною згодою сторін і буде чинним у разі ухвалення та одночасного виконання Російською Федерацією”.

Основні умови, які мали бути обговорені з американською делегацією, пізніше узгоджувалися в Києві за участі радника з національної безпеки прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера – Джонатана Пауелла. Велика Британія “брала найактивнішу участь” у допомозі Україні та США в досягненні угоди, повідомили BBC джерела в британському уряді. За їхніми словами, протягом минулого тижня в Європі за ініціативою Стармера здійснювалися скоординовані зусилля, спрямовані на відновлення відносин між Вашингтоном і Києвом. Після цього акцент, за словами держсекретаря США Марко Рубіо, планувалося “перенести на Росію”.

З моменту катастрофи в Овальному кабінеті мета полягала в тому, щоб переключити увагу на Путіна і змусити Трампа зрозуміти, що Путін — не його союзник, а той, ким ми його називаємо, — сказав The Guardian європейський дипломат.

До цієї стратегії долучився й новопризначений посол Великої Британії в США Пітер Мандельсон. В інтерв’ю ABC News він закликав Зеленського “беззастережно підтримати ініціативу президента Трампа щодо припинення війни”. Вкрай важливо, щоб “Україна першою взяла на себе зобов’язання щодо припинення вогню та кинула виклик росіянам”, які у такому разі змушені будуть продемонструвати свою готовність до миру.

За словами дипломата, з яким поспілкувалася The Guardian, реалізувати такий маневр було непросто, враховуючи емоційне напруження не лише в Києві, а й у європейських столицях. Там багато хто сприйняв конфлікт в Овальному кабінеті як добре сплановану акцію з метою принизити Зеленського. Майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц навіть звинуватив Трампа у “спровокованій ескалації”.

Європейцям довелося докласти додаткових зусиль, коли Трамп оголосив про припинення військової допомоги Україні та обміну розвідданими. У межах масштабної європейської лобістської кампанії до Вашингтона відправився начальник штабу оборони Великої Британії адмірал Ентоні Радакін, щоб переконати американську адміністрацію, що не можна просто так залишити Україну. Пауелл також обговорював ідею перемир’я з радником президента США з національної безпеки Майклом Волцом.

Ключова зустріч відбулася минулими вихідними, коли Пауелл вирушив до Києва для обговорення переговорів у Джидді. Як повідомляють BBC та The Guardian, там склали письмові пропозиції щодо припинення вогню, зокрема між сухопутними військами, а також обговорювалася роль Європи та заходи довіри після можливої угоди з Росією. Серед іншого – обмін військовополоненими, повернення вивезених до Росії українських дітей і звільнення цивільних заручників.

Ці положення були включені до спільної заяви України та США, хоча вказано, що їх лише “обговорювали”, а не досягли “згоди”, як щодо основних пунктів. Проте їхню важливість для Києва акцентував Рубіо, відповідаючи в середу на запитання журналістів: “Україна чітко дала зрозуміти, що мова не лише про завершення війни. Їм потрібно повернути своїх військовополонених. Їм потрібно повернути дітей”.

На запитання, чи обговорювалися територіальні поступки з боку України, Рубіо відповів: “Що ж, у нас були обговорення”, – додавши, що в межах мирного врегулювання Україні, можливо, доведеться піти на такі поступки. Водночас їй потрібні потужні сили стримування проти майбутньої російської агресії, і в цьому має допомогти Європа, зазначив держсекретар.

Він закликав Росію прийняти пропозицію про перемир’я, додавши, що Вашингтон обговорить її з Москвою в середу: “Якщо вони скажуть “ні”, то нам доведеться все проаналізувати та зрозуміти, де ми знаходимося і які їхні справжні наміри”.

Раніше Емманюель Макрон заявив, що Лондон й Париж пропонують встановити в Україні перемир’я на один місяць зокрема із забороною ударів по енергетичній інфраструктурі.

Своєю чергою, президент Чехії Петер Павел наголосив на необхідності сформувати “широку коаліцію” країн-союзниць з метою підтримки “справедливого миру в Україні”. Павел акцентував, що “мир” на умовах агресора є капітуляцією.

Тоді як Кір Стармер заявив, що Велика Британія та Франція працюватимуть спільно з Україною, щоб представити мирний план США. За словами прем’єра, після обговорень із Зеленським, Трампом і Макроном досягнуто домовленості про те, що Велика Британія разом із Францією та, “можливо, одним або двома іншими” країнами працюватимуть з Києвом, щоб зупинити війну. Далі цей мирний план представлять США.

Також Стармер заявив, що США мають надати гарантії безпеки у разі, якщо Європа погодиться розпочати в Україні миротворчу операцію. Він зазначив, що вважає своїм завданням виступити мостом між президентами України та США. При цьому глава британського уряду додав, що не вважає поведінку Зеленського у Вашингтоні неправильною. На думку Стармер, Дональд Трамп хоче бачити міцний мир в Україні, попри його риторику та ставлення до Зеленського.

У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 12 березня. Ситуація на Покровському і Курському напрямках залишається напруженою – ворог зосереджує там основні наступальні зусилля. На даний час відбулося 123 бойових зіткнення.

Європарламент підтримав пропозицію щодо 30-денного перемир’я і закликав Росію припинити всі атаки на Україну. Відповідну резолюцію ухвалили 12 березня.

Росія прагне затягнути війну та нав’язати Заходу свої умови мирного врегулювання. Про це свідчить документ, підготовлений для Кремля московським аналітичним центром, який тісно співпрацює з Федеральною службою безпеки.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що станом на 12 березня в операційній зоні угруповання військ “Курськ”, у передмістях Суджі та районах довкола неї, продовжуються активні бойові дії. Російські війська, зокрема штурмові підрозділи повітряно-десантних військ та сил спеціальних операцій, намагаються прорвати українську оборону та витіснити українські сили з Курщини, щоб перенести бойові дії на територію Сумської та Харківської областей.

12 березня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що закликав Туреччину відігравати ключову роль у будь-якому мирному процесі для України під час переговорів із президентом Таїпом Ердоганом в Анкарі.