Пісторіус: Росія може напасти на одну з країн НАТО вже у 2029 році

Джерело: Bild

12 червня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Росія може напасти на одну з країни НАТО вже через п’ять років.

Пісторіус зазначив, що “ситуація із погрозами змінилася порівняно з тим, що було кілька років тому”. Тим самим міністр пояснив необхідність повернення обов’язкової військової служби у Німеччині.

Ми повинні виходити з того, що у 2029 році Росія зможе напасти на одну з країн НАТО. Тому ми маємо відновити потенціал стримування, — наголосив глава Міноборони ФРН.

Тож, на його переконання, найближчим часом чисельність бундесверу має бути збільшена зі 181 тисячі осіб до 203 тисяч. Крім того, згідно з оцінками НАТО, Німеччині також потрібно ще близько 200 тисяч резервістів.

Пісторіус акцентував, що бундесвер має набрати “найсильніших, найпідготовленіших і наймотивованіших”.

Ми не хочемо нудної та безглуздої військової служби, — резюмував він.

5 червня міністр оборони Німеччини заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.

Пісторіус наголосив, що Росія “давно перейшла на військову економіку і продовжує озброюватися”, а її успіхи на фронті в Україні коштуватимуть для Заходу дорожче, ніж теперішня допомога Києву.

Ми не маємо права нехтувати нашою обороною. Путінська військова економіка працює над підготовкою до наступного конфлікту. До 2029 року ми повинні бути готові до оборони і вжити заходів до залякування, щоб запобігти найжахливішому, — заявив глава Міноборони ФРН.

Він закликав збільшувати оборонні витрати Німеччини. Зокрема, бюджет Міністерства оборони країни, за словами Пісторіуса, вже наступного року має зрости на 6,5-7 млрд євро. Наразі він становить близько 52 млрд євро.

Міністр також пообіцяв незабаром подати на розгляд парламенту ФРН свої пропозиції щодо реформи призову. Глава оборонного відомства наголосив, що мовиться не про повне, а про часткове повернення загального військового обов’язку у Німеччині.

Зауважимо, 30 квітня Пісторіус підписав Оснабрюкський указ, який має на меті розпочати заплановану реформу Бундесверу.

Міністр описав це як “основну частину” оголошеного “поворотного моменту”. Відповідні заходи міністр презентував на початку квітня. Документ регламентує реорганізацію ланки управління Бундесверу.

Це особливо необхідно з огляду на війну РФ проти України, оскільки загрозлива ситуація в Європі “стала зовсім іншою”, – зазначив міністр оборони. Після того, як нещодавно Бундесвер більше зосередився на закордонних місіях, тепер він “знову стосується національної оборони та оборони альянсу”.

Восени Пісторіус оголосив про структурну реформу Бундесверу. На початку квітня він представив свої конкретні плани. Серед іншого, планується об’єднати територіальне командування внутрішніх операцій та оперативне командування зовнішніх операцій.

Крім того, командування в кібернетичному та інформаційному просторі слід вважати четвертим видом Збройних сил поряд з сухопутними військами, флотом і авіацією. Мета реформ – зробити армію більш обороноздатною. Тепер наказ забезпечує “формальну основу для організації керівництва, готового до війни”, – додав Пісторіус під час церемонії підписання.

Оснабрюкський документ набуває чинності 1 травня. Він замінює Дрезденський наказ, виданий Томасом де Мезьєром у 2012 році. Це четверте схоже положення про реструктуризацію в історії Бундесверу, заснованого у 1955 році.

Зауважимо, 4 квітня міністр оборони Німеччини оголосив про реструктуризацію Збройних сил, включаючи нове центральне командування та спеціальний підрозділ з кіберпростору, що сприятиме реформі Бундесверу, розпочатій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

29 травня Пісторіус, під час візиту до військ у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія, повідомив про намір закупити вісім систем Patriot.

5 червня стало відомо, що Німеччина закупить 20 додаткових винищувачів Eurofighter. Канцлер Олаф Шольц заявив, що член НАТО витрачає більше на оборону після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Раніше генеральний інспектор генерал-лейтенант Карстен Бреєр заявив, що багато структур у Бундесвері унеможливлюють цілеспрямовані рішення. Він вказав, що бачить недоліки у підготовці Збройних сил Німеччини для оборони країни та НАТО.

Нещодавно Пісторіус закликав запровадити у Німеччині систему призову на зразок Швеції, де з 2017 року військовозобов’язаними вважаються всі юнаки та дівчата. Військовозобов’язані проходять обстеження військової комісії на готовність до служби, одначе, до армії беруть лише невелику частину з них.

У січні Борис Пісторіус попередив, що Росія може атакувати країни НАТО менш ніж через десять років.

  • У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
  • Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
  • Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.

Російські війська розпочали контраступ на території Курської області. Це підтвердили і Президент України, і міноборони ворога, і Інститут вивчення війни.

Французьке обладнання, попри санкції, використовується для обслуговування російських військових літаків Су-30СМ, за участю казахстанської компанії ARC Group. Встановлено, що казахстанські фахівці обслуговують авіоніку на літаках, зокрема продукцію французьких компаній Thales та Safran.

Речник міністерства закордонних справ Індії в четвер, 12 вересня, заявив, що близько 45 громадян Індії звільнили з російської армії.

Сьогодні, 12 вересня, росіяни завдали удару по машинах гуманітарної місії Міжнародного комітету Червоного Хреста на Донеччині, внаслідок чого загинули троє осіб, ще двоє – поранені.

Видання The Washington Post припустило, що Дональд Трамп, який балотується в президенти США, не стане на бік України, зокрема тому, що це перечить очікуванням його виборців.