Скромний парад на 9 травня у Москві підтвердив нестачу танків у російських військ – Bild
Джерело: Bild
Оглядач німецького видання Бйорн Штрицель зауважив, що на Красній площі у Москві 9 травня, як і рік тому, взяв участь лише один танк — музейний Т-34/85 80-річної давнини. Тоді як ще у 2022 році на параді у Москві проїхали сучасні танки Т-90 і Т-14 “Армата”.
Режим Путіна, очевидно, більше не може виділяти Т-90 для параду, вже десятки таких танків знищено в Україні, — пише журналіст. Він назвав сьогоднішній парад “скромнішим, ніж до вторгнення в Україну” та “майже точним повторенням торішнього”.
Джерело: Bild
Зауважується, що єдиною новинкою серед бронетехніки став санітарний бронеавтомобіль Лінза на базі КАМАЗ-53949 Тайфун 4х4. Тоді як найбільшими бронемашинами є З-СТС “Ахмат”, що прибули з Чечні.
Штрицель додав, що на БМП “ВПК-7829 “Бумеранг” у передній частині росіяни встановили трос, можливо, для захисту від мін.
Нещодавно ми розповідали, як російські війська запланували здійснити на Донеччині масований наступ “танками-черепахами”, котрий у результаті перетворився на провал для ворога.
Також повідомляли, що 30 березня російська армія розпочала, можливо, один із найбільш масштабних танкових штурмів за 25-місячну повномасштабну війну Росії проти України. І це закінчилося однією з найбільших танкових втрат росіян за час протистояння. Росіяни залишили на дорозі на захід від руїн Авдіївки на сході України третину своїх танків.
У британській розвідці зазначали, що з початку повномасштабного вторгнення російські війська втратили значну кількість техніки, але зберігають здатність відновлювати втрати і продовжувати війну.
За даними аналітиків, з 24 лютого 2022 року по 25 січня 2024 року російські сухопутні війська, ймовірно, втратили в Україні приблизно 2600 танків і 4900 інших бойових броньованих машин (ББМ). У 2023 році загарбники могли втратити на 40% менше техніки, ніж у 2022-му.
Вже у лютому стало відомо, що за час повномасштабної війни проти України РФ втратила понад 3000 танків. Попри це, у ворога ще достатньо запасів, яких вистачить на три роки.
Раніше Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ “Таврія” Олександр Тарнавський повідомив, що від початку цього року на Таврійському напрямку російські окупанти втратили 212 танків.
- За підрахунками Генштабу, втрати військ РФ у живій силі за два роки повномасштабної війни складають вже понад 400 000 осіб. Однак, уточнили у відомстві, у це число входять як вбиті, так і поранені росіяни.
- У Росії заявили про намір збільшити виробництво літаків дальнього радіолокаційного виявлення А-50. Водночас аналітики ISW сумніваються у таких можливостях РФ.
- В Україні триває 806-та доба повномасштабної війни. За цей час втрати армії РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 478 тисяч осіб.
- У британській розвідці повідомили про середньодобову кількість втрат армії РФ у живій силі у квітні та спрогнозували подальше зростання втрат.
- У Міноборони Великої Британії оцінюють втрати російської армії у повномасштабній війні проти України в 450 тисяч особового складу вбитими та пораненими.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.