В Ірані вийшов на свободу репер, якого раніше засудили до смертної кари – Reuters

Джерело: Reuters

Іранський репер Тумадж Салехі, якого раніше засудили до смертної кари за звинуваченнями у підтримці антиурядових протестів в країні, вийшов на свободу після відбуття річного терміну ув’язнення.

Як розповіли в агентстві, Тумадж Салехі у своїх піснях підтримував багатомісячні протести в Ірані впродовж 2022-2023 рр., які були викликані смертю 22-річної іранської курдської жінки Махси Аміні у райвідділу поліції, куди її доставили за “неправильне носіння хіджабу”.

Чоловіка заарештували у жовтні 2022 року після його публічних заяв на підтримку загальнонаціональних протестів у країні.

У квітні цього року Салехі засудили до смертної кари за звинуваченнями, пов’язаними з заворушеннями в країні з 2022 по 2023 роки, проте Верховний суд Ірану скасував цей вирок у червні.

Довідка. 22-річна Махса Аміні у вересні 2022 року була затримана поліцією моралі за обвинуваченням у неправильному носінні хіджабу. З поліцейської дільниці Аміні відвезли до лікарні, де вона за кілька днів померла.

Незабаром в Ірані розпочалися вуличні протести проти поліцейського насильства, боротьби іранської влади з інакодумством, за демократизацію країни та за повалення аятоли Алі Хаменеї.

Протестувальники стверджують, що причиною смерті Аміні стало побиття співробітниками силових структур.

Станом на ранок 25 грудня через нові російські удари частина споживачів у чотирьох областях залишається без електропостачання. В Одеській області діють аварійні відключення через наслідки попередніх атак.

Бурундський футболіст Ігіранеза Еме Герік помер після того, як знепритомнів під час матчу. Вважають, що він проковтнув монету, яку тримав у роті як частину чаклунського ритуалу.

У ніч на 25 грудня безпілотники атакували порт Темрюк у Краснодарському краї РФ, після чого там зайнялися два резервуари з нафтопродуктами.

Уночі російські окупанти знову вдарили по портовій та промисловій інфраструктурі Одещини. Внаслідок атаки одна людина загинула, ще двоє постраждали.

Різдво без храму, без родини й без свободи – але з пам’яттю, солідарністю й упертістю бути собою. Спогади Надії Світличної про святкування Різдва в мордовських таборах – це не лише особиста історія виживання, а й свідчення того, як радянська репресивна система намагалася зламати українську ідентичність і як їй це не вдалося.