Верховна Рада планує засекретити справи про мобілізацію в Реєстрі судових рішень
Джерело: Судово-юридична газета
Законопроєкт №7033-д, який у першому читанні схвалили Верховна Рада України 23 травня, може призвести до закриття для громадськості певних аспектів судових справ, пов’язаних з мобілізацією та виконанням військового обов’язку.
Документ передбачає закриття окремих відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень через їх “чутливість в умовах війни”.
Автори законопроєкту пропонують судам самостійно вирішувати, які справи повинні бути виключені з публічного доступу. Також до другого читання пропонується закрити у Реєстрі окремі види судових рішень, які стосуються санкцій за невиконання військового обов’язку.
Ще у документі передбачається закриття найменувань об’єктів критичної інфраструктури, таких як органи влади, ЗМІ, суди та інші. Зокрема йдеться про:
- Органи, що займаються організацією підготовки та проведення виборів та референдумів.
- Органи державної влади та місцевого самоврядування.
- Засоби масової інформації.
- Суди.
- Органи, відповідальні за пенсійне забезпечення, соціальне страхування і соціальні послуги.
- Ринок небанківських фінансових послуг, ринок платіжних послуг тощо.
Згідно з матеріалом, законопроєкт може призвести до приховування навіть найменувань державних органів у судових рішеннях. Крім того, розширюється перелік судових рішень, доступ до яких обмежується.
Такий крок, зауважують у Transparency International Ukraine, суперечить принципу гласності судового процесу і може створити корупційні ризики.
“Обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі – до рівня Росії і Білорусі – і становитиме небезпеку для подальшого процесу інтеграції до Європейського Союзу. Наразі народні депутати України планують непропорційно обмежити українців вільно отримувати інформацію, яка становить значний суспільний інтерес, зокрема про рішення, докази у справах, а також про осіб, обвинувачених і засуджених за вчинення цих злочинів”, – йшлося у зверненні.
Проти цього виступили і журналісти:
«Ми, українські журналісти та медійні організації, закликаємо депутатів не приймати законопроєкт 7033-д: вважаємо, що він суттєво перешкоджатиме висвітленню справ, повʼязаних із війною, та в результаті позбавить громадськість контролю над правосуддям у важливих судових процесах», — йдеться у спільній заяві Інституту масової інформації, “Медіаруху”, “Детектор медіа” та видання судової журналістики “Ґрати”.
- 22 травня депутати Верховної Ради проголосували за основу законопроєкт №9092-3, яким планують заборонити евакуацію автомобілів інспекторами з паркування на час дії воєнного стану. Евакуацію здійснюватиме Національна поліція.
Україна отримає 2000 дронів-перехоплювачів “Барс”, котрі виробляють спільно з Німеччиною, повідомив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Києві.
У ніч на 4 жовтня Служба безпеки України успішно атакувала військовий аеродром “Ханська” у Республіці Адигея РФ. Відстань до цілі становить близько 500 км.
Служба безпеки України закликала не публікувати контент, котрий фіксує удари російських військ по військових об’єктах, критичній інфраструктурі, а також роботу ППО.
Заяви глави РФ Володимира Путіна про масштабне просування російських військ в Україні у вересні настільки розходяться з реальною ситуацією на фронті, що “нагадують галюцинації”, пише Інститут вивчення війни. За даними інституту, замість заявлених главою Кремля 1301 кв. км російські війська за місяць, навпаки, зазнали чистих територіальних втрат у 80,81 кв. км.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді закликав українців не розраховувати на швидке припинення вогню та завершення війни. За його словами, дії Росії свідчать про подальшу ескалацію, а Силам оборони потрібен час для підготовки контрзаходів.