Відтепер чоловіки призовного віку отримуватимуть паспорти лише в Україні – постанова уряду

З чим пов’язане таке рішення МЗС України саме зараз?

Нещодавно був ухвалений і підписаний закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”, який набуде чинності 18 травня 2024 року.

Як пояснили у відомстві, робота української консульської служби регламентується чималою кількістю підзаконних нормативних актів, які після ухвалення законопроєкту потребують актуалізації для їх приведення у відповідність до його вимог.

Крім того, згадані обставини сформували необхідність внесення технічних змін до алгоритмів роботи інформаційно-комунікаційних систем Міністерства закордонних справ, які використовуються для виконання відповідних консульських функцій.

Що саме тимчасово припинило робити МЗС і скільки це триватиме?

Відомство повідомило про тимчасове припинення з 23 квітня цього року прийому нових заяв на вчинення консульських дій від згаданої категорії громадян України (за винятком заяв про оформлення посвідчень особи на повернення в Україну).

“Наголошуємо, що рішення про призупинення процесу надання консульських послуг визначеній законом категорії українських громадян є тимчасовим кроком, обумовленим необхідністю вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном, та розв’язання у взаємодії з іншими причетними органами державної влади технічних питань, які виникли у ході імплементації норм та положень згаданого закону”, – йдеться в повідомленні.

При цьому в міністерстві закликали уважно стежити за оновленням офіційних ресурсів МЗС та закордонних дипломатичних установ України для отримання актуальної інформації щодо подальшого впровадження закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.

Якщо людина вже подала заяву до 23 квітня, чи означає це, що вона тепер не отримає послуги?

Ні, не означає. Як зазначили в МЗС, всі заяви про надання консульських послуг, подані до зазначеної дати, буде розглянуто та опрацьовано консульськими установами в повному обсязі.

Чому тимчасові обмеження введені до вступу в дію нового закону про мобілізацію?

Тимчасово не будуть прийматися лише нові заяви від визначеної в новому законі категорії громадян, оскільки строк розгляду таких заяв може перевищити час, який залишився до набуття ним чинності.

Як бути, коли чоловік має подати заяву на вчинення консульський дій не собі, а дитині чи підопічній особі?

Запроваджені обмеження не застосовуються у разі, коли фактичним отримувачем послуги є не сам заявник, а його неповнолітня дитина чи підопічна особа (оформлення паспорту для виїзду за кордон дитині/підопічній особі, реєстрація набуття дитиною громадянства України за народженням, реєстрація народження дитини тощо).

Якщо обмеження тимчасові, то коли вони будуть зняті?

Після набуття “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” чинності 18 травня 2024 року процес прийняття та розгляду заяв про вчинення консульських дій продовжиться з урахуванням нових вимог, що випливають із положень закону.

Якщо чоловік призовного віку за кордоном оновив свої дані в ТЦК, чи зможе він отримати доступ до консульських послуг?

Мобілізаційний закон України, який набуде чинності 18 травня 2024 року, передбачає, що після оновлення даних військового обліку в ТЦК громадянин України чоловічої статі у віці від 18 до 60 років із дійсними військово-обліковими документами матиме доступ до консульських послуг згідно з законодавством у повному обсязі.

Механізм оновлення та перевірки військово-облікових даних для чоловіків 18-60 років, які тимчасово перебувають за кордоном, нині визначається з-поміж доступних варіантів й узгоджується причетними державними органами. Щойно ця міжвідомча робота буде завершена, дипломатичні установи та МЗС оприлюднять додаткові докладні роз’яснення.

Якщо громадян України, який підпадає під дію закону, опинитися в надзвичайній ситуації за кордоном, невже він не отримає допомоги консулів?

Тимчасові обмеження жодним чином не стосуються надання консульської допомоги у разі надзвичайних ситуацій з громадянами України за кордоном. Вони стосуються лише подання певною категорією громадян заяв на отримання певних консульських послуг у визначений період. У разі потрапляння будь-якого громадянина України у надзвичайну ситуацію за кордоном (ДТП, затримання, стихійні лиха тощо), співробітники консульської служби надаватимуть в межах законодавства необхідну консульську допомогу в повному обсязі.

Чому МЗС вирішило тимчасово обмежити прийняття нових заяв щодо надання консульських послуг одній з категорії громадян?

“На МЗС вже давно покладається обов’язок з ведення військового обліку. Відповідні функції закордонних дипломатичних установ були визначені ще постановою КМУ від 7 грудня 2016 року”, – йдеться в матеріалі.

Разом з тим, на той момент законодавство розроблялося з урахуванням тогочасних реалій. Після спровокованої ескалацією російської агресії міграційною хвилею 2022 року закладені законодавством механізми військово-облікової роботи потребували докорінних змін, які лише частково вдалося врегулювати постановою КМУ від 30 грудня 2022 року. Вимагали оновлення також дотичні нормативно-правові документи.

Зараз, після масштабного пакету змін до мобілізаційних нормативних документів, МЗС та інші державні органи мають провести колосальний обсяг роботи задля їхньої належної імплементації.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило наплив мігрантів і переселенців до кордонів Європейського Союзу. Зокрема у листопаді 2023 року BBC з посиланням на дані Євростату повідомляло, що з початку війни з України до країн ЄС виїхало 650 тисяч чоловіків призовного віку.

Читайте також: «У мене виникла велика зневага до ухилянтів»: історії українських письменників з фронту

Стало відомо, що від загальної кількості українців, що перебувають під тимчасовим захистом ЄС, найбільше жінок – 46,1%. Натомість кількість дітей — 33,2%, тоді як кількість дорослих чоловіків-переселенців досягає 20,7%.

Також кожен п’ятий дорослий біженець з України, що перебувають у Польщі, є чоловіком. Це випливає з даних дослідження, опублікованого Національним банком Польщі.

У грудні 2023 року депутат Бундестагу від партії ХДС з оборонної та зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер зауважив, що лише у Німеччині зараз перебуває “до десяти дивізій” українських чоловіків, котрі можуть допомогти своїй країні у війні проти РФ. Так, лише у Німеччині офіційно проживає близько 190 тисяч чоловіків з України призовного віку.

Німецький політик з початку російського вторгнення виступає за надання та посилення озброєння України.

• Новий мобілізаційний закон запроваджує ще один документ, який може отримати громадянин від ТЦК – вимогу, яку не варто плутати з повісткою.
• В Україні триває загальна мобілізація, і права тих, хто не виконує бойові завдання, можуть обмежити, повідомив голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.
• Міністр оборони Рустем Умєров заявив, що про повну демобілізацію може мовитися виключно після закінчення війни.
• Згідно з оновленим законодавством у Польщі, під час війни або мобілізації ухилянтам загрожуватиме від трьох років позбавлення волі. Нова позначка “НЕГАЙНО” у приписній картці означає, що мобілізований має з’явитися до місця явки протягом шести годин з моменту отримання повістки.
• 26 лютого президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт щодо демобілізації строковиків. Раніше цього ж дня йому на підпис направили проєкт закону, котрий стосується військовослужбовців, які закінчили строкову службу у 2024 році та перебувають на службі під час дії воєнного стану.
• 11 квітня народні обранці у другому читанні ухвалили проєкт закону про мобілізацію в Україні.