Вже 4,3 млн українців отримали статус тимчасового захисту в ЄС – Eurostat
Джерело: Eurostat
Українські переселенці дедалі частіше прямують до Німеччини, Чехії та Іспанії. Станом на сьогодні вже 4,3 млн громадян України отримали статус тимчасового захисту в ЄС, переважно у ФРН (1,2 млн), Польщі (951 тис.) та Чехії (381 тис.).
Водночас проти кінця грудня 2023 року найбільше абсолютне зростання кількості переселенців спостерігалося в Німеччині (+18 905; +1,5%), Чехії (+8 155; +2,2%) та Іспанії (+2 830; + 1,5%).
Натомість кількість біженців зменшилася у п’яти країнах ЄС, а саме в Італії (-18 125 осіб; -11,2%), Польщі (-3 235; -0,3%), Естонії (-225; -0,6%), Франції (-205; – 0,3%) та Люксембурзі (-10; -0,2%).
Від загальної кількості українців, що перебувають під тимчасовим захистом ЄС, найбільше жінок – 46,1%. Натомість кількість дітей — 33,2%, тоді як кількість дорослих чоловіків-переселенців досягає 20,7%.
28 вересня 2023 року Європейська Рада погодилася продовжити тимчасовий захист для осіб, які втікають від повномасштабної війни Росії проти України, з 4 березня 2024 року до 4 березня 2025 року.
Зауважимо, кожен п’ятий дорослий біженець з України, що перебувають у Польщі, є чоловіком. Це випливає з даних дослідження, опублікованого Національним банком Польщі.
У грудні 2023 року депутат Бундестагу від партії ХДС з оборонної та зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер зауважив, що лише у Німеччині зараз перебуває “до десяти дивізій” українських чоловіків, котрі можуть допомогти своїй країні у війні проти РФ. Раніше німецький політик виступав за посилення озброєння України. Так, лише у Німеччині офіційно проживає близько 190 тисяч чоловіків з України призовного віку.
- Народний депутат від фракції “Європейська солідарність” Олексій Гончаренко повідомив, що 22 січня його призначили очільником Комітету Парламентської асамблеї Ради Європи з міграції, біженців та переміщених осіб.
- Українці, які через вторгнення Росії виїхали до Нідерландів, незабаром матимуть сплачувати особистий внесок у розмірі близько 350 євро.
- Раніше заступник міністра закордонних справ Польщі Анджей Шейна закликав готуватися до того, що до країни може прибути нова хвиля переселенців з України.
- Станом на 1 грудня у Литві проживає понад 86 тисяч українців, 52 тисячі з яких вважаються воєнними переселенцями і мають тимчасовий дозвіл на проживання на підставі тимчасового захисту.
- Уряд України збільшив строки і розміри надання роботодавцям компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб та внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю.
- На Закарпатті за підтримки обласної організації Товариства Червоного Хреста України облаштували прихистки для вразливих категорій переселенців.
- Уряд Польщі зможе підтримувати вимушених переселенців з України до вересня 2024 року, продовживши дію закону з березня ще на шість місяців. Після закінчення цього терміну правила зміняться.
- Влада 14 із 16 федеральних земель Німеччини домовилася про створення єдиної платіжної картки для біженців, що передбачатиме низку обмежень. Ще дві землі – Баварія та Мекленбург-Передня Померанія – запровадять власну аналогічну систему.
Радянські традиції одностайного голосування дали збій на засіданні держдуми РФ 21 листопада, де депутати мали затвердити проєкт російського бюджету на найближчі три роки.
Протиракетна база НАТО в Редзіково, Польща, має виключно оборонний характер і спрямована на боротьбу з балістичними ракетами, особливо з боку країн-ізгоїв, заявив речник польського МЗС Павел Вронський, реагуючи на провокаційні заяви Росії.
У Генштабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 21 листопада. Загалом від початку цієї доби відбулося 174 бойових зіткнення.
Фахівці Інституту масової інформації закликали Верховну Раду повернути прямі трансляції пленарних засідань, перериваючи їх лише під час повітряних тривог. Експерти наголошують, що чинні обмеження непрозорі й підривають громадський контроль за діяльністю парламенту.
Десять співробітників Служби безпеки України та десять військовослужбовців Збройних сил України пройшли тижневе навчання у Національній лабораторії Айдахо, США, де вивчили методи зі збору доказів для криміналістичної експертизи після можливого ядерного удару.