ПАРЄ розгляне резолюції щодо звільнення українських військових із російського полону

Джерело: пресслужба ВР

Народна депутатка, заступниця голови парламентського Комітету з питань інтеграції України з ЄС, голова делегації України в ПАРЄ Марія Мезенцева-Федоренко наголосила, що Україна продовжує просувати порядок денний щодо звільнення всіх українських військовополонених та цивільних заручників Кремля. У Парламентській асамблеї Ради Європи опрацьовують відповідні резолюції.

Ми маємо чіткі цілі та завдання – звільнення цивільних та військових українців, які з 2014 року незаконно утримуються у в’язницях рф. У ПАРЄ вже зареєстрована резолюція, що стосується теми звільнення військовополонених. Також найближчим часом буде готовий текст стосовно цивільних у полоні. Ми зробили все можливе і з Координаційним штабом зі звільнення українців з полону, і з Офісом Президента, і з Офісом омбудсмена, і з МЗС, щоб голоси тих, хто чекає своїх родичів, і тих, хто був у полоні й зараз звільнений, звучали на одному з найбільших парламентських майданчиків – майданчику Ради Європи, де представлені 46 парламентів і урядів, – наголосив політикиня.

Водночас, за її словами, триває робота над впровадженням пунктів плану миру і ведеться підготовка до проведення другого Саміту миру.

Ми не збавляємо темпи. Нас чекає дуже цікавий осінній політичний сезон, – резюмувала депутатка.

Зауважимо, 30 липня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що нині Об’єднані Арабські Емірати відіграють головну роль у посередництві щодо повернення українських громадян з полону росіян.

26 березня Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні оприлюднила нові дані про тортури росіянами українських військовополонених та різке зростання кількості достовірних звинувачень у стратах полонених.

Голова ММПЛУ Даніель Белль повідомила, що кожен з раніше опитаних українських військовополонених розповідав, як російські військовослужбовці та посадовці катували їх у неволі, застосовуючи неодноразові побиття, електрошок, погрози розстрілу, тривалі стресові пози та імітацію розстрілу. Більш ніж половина з них зазнали сексуального насильства.

Більшість колишніх військовополонених також розповідали про страждання від того, що їм не дозволяли спілкуватися зі своїми родинами, та що вони були позбавлені належного харчування й медичної допомоги.

Окрім цього, ММПЛУ зафіксувала достовірні повідомлення про страту щонайменше 32 українських військовополонених у 12 окремих випадках у період з грудня 2023 року по лютий 2024 року, що значно більше, ніж за будь-який попередній період.

Читайте також: Щодня били, бо не хотів розмовляти російською: історія загиблого військовополоненого

29 травня уповноважена з прав людини РФ Тетяна Москальова звинуватила Україну в “надуманих вимогах” під час процесу узгодження обміну полоненими. Москальова заявила, що обмін військовополоненими між Росією та Україною призупинено на кілька місяців.

Читайте також: Багато іноземців не знають, що росіяни катують наших полонених – Спільнота родин Оленівки

Генеральний прокурор Андрій Костін заявив, що неофіційні розмови з військовими, які повернулись з російського полону, свідчать про те, що до 90% військовополонених піддаються катуванню і фізичному та моральному насиллю.

5 червня, під час свого виступу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, глава РФ Володимир Путін повідомив, що нині у російському полоні утримують 6 465 українських військовослужбовців.

Раніше представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юрій Таранюк повідомив, що в російському полоні перебувають понад 8000 українців. Зазначалося, що понад 1600 з них – цивільні.

Тоді як 29 червня президент Володимир Зеленський повідомив, що за час війни з російського полону в Україну вдалось повернути вже 3 310 людей.

Служба безпеки України затримала агента воєнної розвідки РФ на Донеччині. Зловмисник шпигував за пунктами дислокації та переміщеннями Сил оборони України, щоб наводити по них ворожі удари.

Суперечки щодо мобілізації в Україні спричинили напруженість у відносинах між президентами Володимиром Зеленським і Джо Байденом. Як повідомляють джерела, конфлікт виник через розбіжності в поглядах на кількісні показники мобілізації та зниження мобілізаційного віку.

Українська влада готується до скорочення західної військової допомоги наступного року та намагається наростити власне виробництво зброї. В Україні роблять акцент на системах озброєнь, які можуть глибоко вражати територію РФ. 

5 грудня 2024 року у залізничному районі міста Брянськ (РФ) почалася пожежа. У наслідок згоріли два магістральні тепловози, що забезпечували логістичні потреби російської окупаційної системи.

Президент Франції Емманюель Макрон лобіює ідею міжнародної миротворчої місії для України, котра може залучити 40 тисяч військових. Ця ініціатива має стати гарантією безпеки на тлі можливого перемир’я, однак Кремль поки що не демонструє готовності до поступок.