Міноборони тестує пункт управління підрозділами БпЛА

Джерело: МОУ

Міноборони спільно з українським виробником розпочали тестування пункту управління підрозділами, оснащених безпілотниками.

Зауважується, що серед вимог до пункту управління – максимальна автономність, оснащення сучасними засобами зв’язку та РЕБ. Новий зразок техніки має забезпечувати управління підрозділами безпілотних систем за будь-яких погодних умов – як в стаціонарний умовах, так і під час руху. Кабіну пункту буде оснащено автоматизованими робочими місцями з інтерактивною панеллю. У командира буде можливість швидко аналізувати ситуацію та оперативно ухвалювати рішення під час управління підрозділами, що підвищить ефективність їхнього застосування.

Базою для цієї інноваційної розробки планується спеціалізований транспортний засіб підвищеної прохідності. Повнопривідне авто має вирішити завдання достатньої маневреності та руху пункту управління бездоріжжям.

Безпілотні підрозділи значно масштабувалися і потребують спеціалізованих засобів бойового управління. Вітчизняні зброярі запропонували технічне рішення на цей запит. Новий зразок техніки пройде випробування, його оцінять командири бойових підрозділів. Якщо розробка відповідатиме вимогам – кодифікуємо, і вона зможе піти у серійне виробництво. Ми маємо технологічно переважати ворога, – додав перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк.

Загалом з початку 2024 року Міноборони України  допустило до експлуатації вже понад 40 зразків безпілотників українського виробництва та понад 20 наземних роботів.

Нагадаємо, Міністерство оборони України уклало два нові контракти з українськими підприємствами оборонно-промислового комплексу на загальну суму майже 5 мільярдів гривень. Відповідне підписання угод відбулося під час робочої поїздки Президента Володимира Зеленського та міністра оборони Рустема Умєрова.

Також повідомляли, що в Україні стартувало серійне виробництво роботів Ratel Н, здатних транспортувати одночасно двох поранених з поля бою.

Окрім того, стало відомо, що в Україні активно створюють і використовують новітню зброю. Завдяки прагненню перехитрити ворога і великим інвестиціям, Україна стає центром для розробки автономних дронів та іншого озброєння.

Також українська військова промисловість запустила серійне виробництво безпілотників-камікадзе, які можуть вражати цілі на відстані понад 1000 кілометрів.

Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України. 

Доброволець з Канади на чиєму рахунку близько 50 врятованих українських бійців, вирішив повернутися у стрій після підриву на міні та подальшої ампутації нижньої кінцівки.

12 січня Рада Безпеки ООН проведе екстрене засідання для обговорення останнього масштабного удару по українській інфраструктурі.

11 січня російські війська вдарили дроном по музичній школі у Семенівці, що на Чернігівщині.

Російська ракета “Орєшнік” насправді зібрана з застарілих компонентів, котрі використовували ще за часів польоту Юрія Гагаріна у космос. Журналісти детально показали компоненти ракети, які досліджують у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.