Чому не працює (і не працюватиме) Будапештський меморандум

Назар Чорний
Фахівець з управління відносинами з авдиторією та керівник юридичного напрямку Букв

Поговорімо про важливість своєчасно поставленого запитання “А що, якщо ні?”

Навколо Будапештського меморандуму, якому невдовзі буде ось уже 30 років, останнім часом розмов ледь не більше, ніж у 2014-му. Але тоді, на тлі масової розгубленості та шоку від початку війни, яку Росія розпочала ще до того, як розвіявся дим над Майданом, документ, підписаний Великою Британією та США хоча б мав вигляд чогось вагомого і стабільного у світі що раптом перевернувся. А в 2022-му згадки про нього виглядають трохи дивно, особливо від президента та МЗС.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (офіційна назва Будапештського меморандуму) є похідним документом від згаданого у назві Договору 1968 року, до якого Україна приєдналась в листопаді 1994 року (набули чинності в один день, 5 грудня 1994).

Сумніви в “надійності” документу мали б виникнути вже на етапі назви, адже слово “меморандум” означає “нагадування”. Не зобов’язальний документ, а пам’ятка. Тим паче, що попри застереження про автентичність всіх трьох перекладів (українська, англійська та російська) слова “гарантії” (guarantee) в англійській версії немає. Там є “assurances“, що означає “запевнення”. “Меморандум” також трактують як угоду про наміри, втім, це тлумачення є ще гіршим з точки зору реалізації написаного в ньому.

Міжнародні відносини — не та сфера, де можна просто підставити синонім, тому різниця значна. І полягає вона в тому, що гарантії зобов’язують, а “запевнення” — самі розумієте… Слід зазначити, що тут не йдеться про якийсь обман — тодішній українській владі цю різницю пояснили та отримали згоду на підписання саме такого варіанту угоди.

Власне, так події й розвивались надалі, оскільки Будапештський меморандум Росія порушила не у 2014, а мало не з моменту його підписання. Річ у тім, що стаття 3 Меморандуму передбачає, що гаранти (США, Велика Британія та РФ) “підтверджують Україні їх зобов’язання…утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином отримати будь-які переваги”. Пригадайте всі випадки торгового, митного, енергетичного шантажу з боку Росії, починаючи з 5 грудня 1994 року – матимете перелік порушень Меморандуму, в якому Росія виступає одним з гарантів.

Тому досить дивно чути заяви про “систему безпеки, створену Будапештським меморандумом” від міністра Кулеби — для професійного дипломата та очільника дипломатичного відомства такі слова є або доказом повної невідповідності займаній посаді, або намагання всупереч логіці підтримати заяви Володимира Зеленського на Мюнхенській конференції. І в цьому намаганні підлабузництво повністю замінило здоровий глузд та самоповагу.

Будапештський меморандум не створює жодної системи безпеки, ніколи її не створював, окрім тієї, яка є похідною системи безпеки, створеної Договором про нерозповсюдження ядерної зброї, похідною якого своєю чергою є Меморандум. Так, стаття 6 його передбачає, що підписанти проводитимуть консультації, у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов’язань. Знову перекладемо з юридичної на українську — Україна, США, Велика Британія і РФ зберуться, щоб поговорити. Очевидно, що з тим самим результатом, з яким завершились подібні збори в Мінську та в “нормандському форматі”. А якщо не зберуться, то що?.. Порушать Меморандум? І що?

Апеляції до Будапештського меморандуму виглядають як пошуки “чарівної таблетки” для схуднення доки перетравлюється десятий шматок торта. І найголовніше, виглядають дуже дивними для США та Великої Британії, адже вони більш ніж виконали свої зобов’язання за Меморандумом, навіть перевиконали. Стаття 4 його передбачає, що гаранти домагатимуться від Радбезу ООН надання допомоги Україні, якщо наша держава “стане жертвою акту агресії або об’єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї”. Путін ще не настільки з’їхав з глузду, щоб погрожувати Україні ядерною зброєю, проте США скликали засідання Радбезу ООН через російську агресію проти України та послідовно підтримують Україну впродовж всього періоду війни з Росією. Саме в такому контексті Меморандум бачать в Європі, про що нещодавно нагадала амбасадорка Німеччини в Україні.

З усім цим, заява про перегляд Будапештського меморандуму, якщо нам “тут і зараз” не зроблять все, чого Володимир Зеленський наобіцяв, граючи на темі негайного закінчення війни, виглядає як погроза “на зло мамі відморожу вуха”. А найголовніше — необґрунтовані претензії до союзників руйнують реальну систему безпеки, яка створена і працює з 2014 року. Це інтеграція України в західне економічне та безпекове середовище, фінансова та оборонна підтримка союзників, формування консенсусу щодо сприйняття дій Росії, як безперервного акту агресії проти України, реальне, а не декларативне посилення ЗСУ, посилення громадянського суспільства, на якому все перелічене базується…

Дитяче вередування може виглядати милим, але не тоді, коли дитині 44 роки, вона виступає на міжнародній конференції і є президентом країни, яка цю дитину переросла, 8 років поспіль б’ючись за своє життя.

23 червня президент Володимир Зеленський повідомив, що 25 червня урядова делегація України перебуватиме у Брюсселі для фактичного початку перемовин щодо вступу.

23 червня командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-лейтенант Олександр Павлюк повідомив про втрати російської армії за тиждень. Зокрема українські оборонці ліквідували 8050 росіян та знищили 1042 одиниці озброєння та військової техніки.

У ніч на 23 червня російські регіони зазнали атаки безпілотників. Мовиться, що у міноборони РФ звітувало про, нібито, знищення 33 дронів.

24 червня усі обленерго застосовуватимуть графіки погодинних відключень протягом доби з 00:00 до 24:00.

Президент Володимир Зеленський поінформував про наслідки ворожих влучань по Харкову 23 червня. Станом на зараз відомо про одного загиблого, також є поранені.