Глава МВС Польщі назвав висипання зерна з вагонів «неприйнятним»: пообіцяв покарати винних
Джерело: Марчін Кервінскі в етері Polskie Radio
Глава МВС Польщі Марчін Кервінскі прокоментував інцидент із висипанням українського зерна з вагонів, назвавши такі дії неприйнятними.
Те, що сталося: висипання зерна з транспорту, є неприпустимим, – заявив Кервінскі.
Очільник МВС додав, що поліція відреагує, і винні будуть покарані, оскільки це злочин. Він також акцентував, що поліція та уряд не допустять такої “анархізації суспільства”.
Окрім цього, Кервінскі заперечив раніше поширені у публічному просторі повідомлення про те, що транспорт із військовою і гуманітарною допомогою для України затримується через блокування кордону.
Він запевнив, що таких проблем немає, авто проїжджають завдяки зусиллям прикордонників, митників і поліції.
Зауважимо, у Польщі вже вчетверте протягом місяця висипали зерно, яке транзитом перевозилося залізницею. Цього разу знищено понад 160 тонн агропродукції.
Водночас у міністерстві закордонних справ Польщі попередили про ймовірно проникнення та вплив спецслужб РФ на протести фермерів, котрі вимагають обмежити ввезення українського збіжжя.
У повідомленні відомства зауважили: антиукраїнські гасла, що з’явилися під час нещодавніх фермерських блокад, є спробою встановити контроль над мітингувальниками з боку груп, які, можливо, “перебувають під впливом російських спецслужб”.
Зауважимо, раніше речник Міністерства закордонних справ Польщі Павел Вронський засудив пропутінські плакати на протестах польських фермерів.
Говорити зараз антиукраїнські тиради, вихваляючи Путіна і закликаючи його добити українців, звучить як спроба захоплення фермерського руху крайніми, безвідповідальними елементами або пропутінськими агентами, – пояснив він.
Він додав, що такі гасла “шокують” та шкодять репутації Польщі, яка “перша прийняла українців і відкрила для них свої домівки”. Вронський закликав організаторів протестів встановити, хто вносить проросійський наратив на протести і дистанціюватися від таких осіб.
Окремо акцентуємо, нещодавно на кордоні України та Польщі польські протестувальники частково висипали на дорогу зерно з кількох українських фур. Так звану “акцію” організував Рафал Маклер – один із натхненників протестів, власник логістичної компанії та лідер люблінського осередку маргінальної партії “Конфедерація”, який виступає за покращення відносин з РФ.
У ЦПД пояснили, що партії “Конфедерація” виступає за вихід Польщі з ЄС, критикує розміщення військ НАТО в країні та агітує за покращення дипломатичних відносин із РФ. У ЦПД акцентували, що партія не користується широкою підтримкою поляків. Зокрема, сам Маклер балотувався у 2019 році в Сейм, проте невдало.
Одначе, чергова акція Маклера, вочевидь, відповідає інтересам РФ, яка зацікавлена у конфлікті між українцями й поляками та зменшенні підтримки України з боку ЄС.
- Польські фермери відновили свою акцію протесту на пункті пропуску “Устилуг-Зосин” на кордоні з Україною. За словами речника Державної прикордонної служби України Андрія Демченка, черги транспортних засобів на в’їзд до України складають близько 2400 вантажівок.
- З п’ятниці, 1 березня, до блокади українського кордону мають долучитися польські перевізники. На сьогодні кордон блокують польські фермери.
- Під час пресконференції у Варшаві прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Україна та Польща не виключають повного закриття кордону для торгівлі товарами, проте це рішення буде тимчасовим.
- На знак протесту до другої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну демонстранти викинули дві тонни гною біля будинку посла Росії в Польщі.
Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.
Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.
Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.
Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.
Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.