Кавову традицію кримських татар внесли до нематеріальної культурної спадщини України
Джерело: Мінкульт
Кавову традицію кримських татар додали до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Поширення саме цієї традиції напряму пов’язане із місцями проживання кримськотатарського народу на території України. Переважна більшість кримських татар проживають в Автономній Республіці Крим. Кримські татари в невеликій кількості також проживають у Київській та Херсонській областях, у містах Києві, Львові, Вінниці, Полтаві, Луцьку, Мелітополі, Дніпрі, Дрогобичі.
Зображення: Мінкульт
В усі часи кримські татари славились своєю гостинністю. Народ має давнє повір’я, що під виглядом незнайомця світом мандрує праведник Хидир. Для свого візиту він може обрати будь-який дім. Тому кожного гостя потрібно шанобливо вітати і допомагати в дорозі. Адже його прихід – це неодмінно щастя та удача в родині. З давнини до сьогодення в кримськотатарській оселі гостя вітають ароматною та міцною кавою. До неї обов’язково додається приємна розмова, а також колотий цукор та пісочне печиво курабіє.
Для приготування кримськотатарської кави необхідно дрібно змолоти смажені кавові зерна з допомогою ручного млинка, насипати у розігріту мідну джезву, покласти на дно джезви кілька крупинок солі (але це не обов’язково), а потім залити холодною водою.
Орієнтовна пропорція – одна повна чайна ложка меленої кави на 1 фільджан води. Поставлену на вугілля, гарячий пісок чи плиту каву в джезве доводять до кипіння, поки не з’явиться густа та запашна пінка – індикатор готовності напою.
Зображення: Мінкульт
Коли мама або бабуся вчать доньку варити каву, вони використовують слово “налякати” каву, що означає не кип’ятити її, а коли пінка підіймається над верхнім краєм джезви, прибирати з вогню. Це вимагає концентрації та уваги господині.
Каву подають у кавових чашках невеликого розміру, розташованих на блюдці. Спочатку у кожну чашку кавовою ложкою господиня дбайливо викладає кавову пінку, а потім наливає каву.
Зображення: Мінкульт
Гостя обов’язково потрібно запитати, яку каву він воліє – чорну, молочну або каву з вершками.
Молочна кава означає додавання молока до кави. Кава з вершками має свою особливість. Для приготування вершків незбиране свіже молоко з вечора кип’ятять 5-7 хвилин, ставлять у прохолодне місце, закривають кришкою і через 12 годин знімають з молока вершки з молочною пінкою.
При кип’ятінні молоко переливають за допомогою черпака кілька разів особливим чином, щоб пінка була пишною і товстою. Каймак, що утворився, з вершками товщиною 1,0-1,3 см обережно знімають і перекладають в окремий посуд з невеликою кількістю молока на дні та зберігають у холодильнику.
При подачі кави, на поверхню налитої кави у фільджан викладається чайна ложка каймаку, який від гарячої кави розм’якшується, з неї виступають невеликі жовті краплі молочного жиру і красиво розтікаються серед кавової пінки. Кава має м’який вершковий присмак.
Зображення: Мінкульт
Зазвичай не заведено додавати у каву цукор. Каву п’ють прикушуючи дрібно колотим молочним цукром або твердим цукром домашнього приготування.
У кримських татар практично немає кулінарних книг, практика приготування страв та напоїв передається в сім’ї від мами, тата, бабусі або дідуся до дитини. Передача знань про елемент відбувається усно і через спільне практикування.
Найчастіше каву готують і подають молоді члени сім’ї (невістка чи старші дочки). Представники ж старшого покоління приймають гостей та неквапливо ведуть бесіди.
Діти також можуть взяти участь в приготуванні кави, дорослі, своєю чергою, адаптують цей процес до віку дітей – перенести на стіл посуд із солодощами, підготувати фільджани, насипати перемелену каву. Найцікавіше для дітей, поки мама зайнята і ншими процесами по кухні – стежити за підняттям кавової пінки в джезві.
- Традиції приготування та споживання каші “Зозулі” на Вінниччині додали до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
- Традицію приготування затірки у селі Крива Лука на Донеччині додали до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
- Традиція приготування голубців із картоплею та виготовлення Обухівського “шитого” рушника поповнили перелік елементів нематеріальної спадщини України.
Британець Марк Ворган розповів, як знайшов на смітнику картину, яку через 13 років продав за 26 500 фунтів стерлінгів (близько 1,4 млн гривень). Виявлений витвір мистецтва виявився ціннішим, ніж він міг уявити.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо погрожує Україні відключенням електроенергії, якщо транзит російського газу через Україну припиниться.
Українська співачка Катя Чиллі засудила встановлення Ханукії на Майдані, назвавши її символом “інших народів”. Вона вважає, що в центрі Києва під час війни має бути символ українського Різдва.
Унаслідок аварії літака авіакомпанії “Азербайджанських авіаліній” поблизу Актау у Казахстані загинув пілот Олександр Кальянінов. Він здобував освіту в льотній академії в Кропивницькому.
У Росії почали залучати неповнолітніх школярів до виробництва безпілотних літальних апаратів на заводі в особливій економічній зоні “Алабуга”, розташованій приблизно за 600 миль на південний схід від Москви. Це відбувається на фоні збільшеного попиту на БпЛА, зокрема іранського виробництва Shahed, в умовах ескалації російської агресії проти України.