Кавову традицію кримських татар внесли до нематеріальної культурної спадщини України
Джерело: Мінкульт
Кавову традицію кримських татар додали до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Поширення саме цієї традиції напряму пов’язане із місцями проживання кримськотатарського народу на території України. Переважна більшість кримських татар проживають в Автономній Республіці Крим. Кримські татари в невеликій кількості також проживають у Київській та Херсонській областях, у містах Києві, Львові, Вінниці, Полтаві, Луцьку, Мелітополі, Дніпрі, Дрогобичі.
В усі часи кримські татари славились своєю гостинністю. Народ має давнє повір’я, що під виглядом незнайомця світом мандрує праведник Хидир. Для свого візиту він може обрати будь-який дім. Тому кожного гостя потрібно шанобливо вітати і допомагати в дорозі. Адже його прихід – це неодмінно щастя та удача в родині. З давнини до сьогодення в кримськотатарській оселі гостя вітають ароматною та міцною кавою. До неї обов’язково додається приємна розмова, а також колотий цукор та пісочне печиво курабіє.
Для приготування кримськотатарської кави необхідно дрібно змолоти смажені кавові зерна з допомогою ручного млинка, насипати у розігріту мідну джезву, покласти на дно джезви кілька крупинок солі (але це не обов’язково), а потім залити холодною водою.
Орієнтовна пропорція – одна повна чайна ложка меленої кави на 1 фільджан води. Поставлену на вугілля, гарячий пісок чи плиту каву в джезве доводять до кипіння, поки не з’явиться густа та запашна пінка – індикатор готовності напою.
Коли мама або бабуся вчать доньку варити каву, вони використовують слово “налякати” каву, що означає не кип’ятити її, а коли пінка підіймається над верхнім краєм джезви, прибирати з вогню. Це вимагає концентрації та уваги господині.
Каву подають у кавових чашках невеликого розміру, розташованих на блюдці. Спочатку у кожну чашку кавовою ложкою господиня дбайливо викладає кавову пінку, а потім наливає каву.
Гостя обов’язково потрібно запитати, яку каву він воліє – чорну, молочну або каву з вершками.
Молочна кава означає додавання молока до кави. Кава з вершками має свою особливість. Для приготування вершків незбиране свіже молоко з вечора кип’ятять 5-7 хвилин, ставлять у прохолодне місце, закривають кришкою і через 12 годин знімають з молока вершки з молочною пінкою.
При кип’ятінні молоко переливають за допомогою черпака кілька разів особливим чином, щоб пінка була пишною і товстою. Каймак, що утворився, з вершками товщиною 1,0-1,3 см обережно знімають і перекладають в окремий посуд з невеликою кількістю молока на дні та зберігають у холодильнику.
При подачі кави, на поверхню налитої кави у фільджан викладається чайна ложка каймаку, який від гарячої кави розм’якшується, з неї виступають невеликі жовті краплі молочного жиру і красиво розтікаються серед кавової пінки. Кава має м’який вершковий присмак.
Зазвичай не заведено додавати у каву цукор. Каву п’ють прикушуючи дрібно колотим молочним цукром або твердим цукром домашнього приготування.
У кримських татар практично немає кулінарних книг, практика приготування страв та напоїв передається в сім’ї від мами, тата, бабусі або дідуся до дитини. Передача знань про елемент відбувається усно і через спільне практикування.
Найчастіше каву готують і подають молоді члени сім’ї (невістка чи старші дочки). Представники ж старшого покоління приймають гостей та неквапливо ведуть бесіди.
Діти також можуть взяти участь в приготуванні кави, дорослі, своєю чергою, адаптують цей процес до віку дітей – перенести на стіл посуд із солодощами, підготувати фільджани, насипати перемелену каву. Найцікавіше для дітей, поки мама зайнята і ншими процесами по кухні – стежити за підняттям кавової пінки в джезві.
- Традиції приготування та споживання каші “Зозулі” на Вінниччині додали до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
- Традицію приготування затірки у селі Крива Лука на Донеччині додали до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
- Традиція приготування голубців із картоплею та виготовлення Обухівського “шитого” рушника поповнили перелік елементів нематеріальної спадщини України.
Поліціянти викрили і затримали підозрюваного, який вчинив стрілянину у готелі Києва 23 листопада. Внаслідок цього одна людина загинула, ще двоє зазнали поранень.
Бренд Chanel використав мелодію українського “Щедрика” у своєму різдвяному рекламному ролику.
Російська влада залучила сотні громадян Ємену до участі у війні проти України, використовуючи обіцянки високооплачуваної роботи та можливість отримання російського громадянства. Після прибуття до Росії багато хто з них був примусово завербований до збройних сил та відправлений на фронт.
Лідерка фракції “Європейська Солідарність” Марина Порошенко врятувала молодого сокола, який втрапив у холодну воду та не міг вибратися.
У районі Часового Яру на Донеччині українські військові ліквідували Магомеда Бучаєва, який раніше працював продюсером російського пропагандистського телеканалу RT.