Примусовий привід та арешт майна: деталі законопроєкту про мобілізацію
Джерело: Центр дослідження законодавства України
7 лютого 2024 року нардепи у прискореному режимі проголосували за ухвалення законопроєкту № 10449 у першому читанні. Впродовж наступних двох тижнів очікується внесення правок до нього та винесення на друге читання. Очікувати набрання чинності тією версією законопроєкту № 10449, яка буде ухвалена у другому читанні, слід напочатку квітня.
Як інформує ЦДЗУ, нинішня версія законопроєкту отримала чимало критики – через значні корупційні ризики, декларативність норми про демобілізацію військових після 36 місяців служби, розмиті норми щодо бронювання правоохоронців та право Кабміну ще більше обмежити можливість виїзду за кордон. Уповноважений ВР з прав людини заявив, що законопроєкт частково суперечить Конституції, однак пізніше змінив свою думку і рекомендував ухвалити у першому читанні поточну версію.
Ключові новації законопроєкту № 10449:
– спрощено порядок вручення повісток – це можна зробити через електронний кабінет військовозобов’язаного або поштою (повістка, від якої відмовились, чи яка повернулась після закінчення терміну зберігання, вважається врученою);
– обов’язок завжди мати при собі військово-облікові документи та документи, які посвідчують особу – їх можуть перевірити
будь-де поза межами помешкання;
– реєстрація електронного кабінету військовозобов’язаного є обов’язковою;
– забезпечення мобілізаційних заходів покладається також на органи місцевого самоврядування (сільські, міські ради) та місцеві державні (військові) адміністрації;
– ведення первинного військового обліку покладається на виконавчі комітети органів місцевого самоврядування;
– санкції за відмову з’явитись до ТЦК після отримання повістки впродовж 10 днів з моменту вручення – обмеження у праві керувати транспортом та/або накладення арешту на майно – за рішенням суду, примусовий привід силами поліції;
– санкції можуть бути відкликані за клопотанням ТЦК після виконання відповідної вимоги військовозобов’язаним;
– протягом 60 днів з дня набуття чинності законом, громадянам слід буде оновити свої облікові дані (адреса, засоби зв’язку) через ТЦК, ЦНАП або електронний кабінет;
– знижується мобілізаційний вік з 27 до 25 років;
– громадяни, визнані обмежено придатними до військової служби впродовж 9 місяців підлягають повторному медичному огляду для визначення придатності;
– чоловіки з інвалідністю ІІ та ІІІ груп до кінця 2024 року підлягають переогляду щодо придатності до військової служби;
– студенти, які втрачають право на відстрочку, зможуть скористатись ним до кінця навчального року;
– запроваджується мобілізація засуджених за їхнім бажанням – крім тих, хто скоїв тяжкі та злочини проти нацбезпеки;
– строкова служба замінюється на базову військову службу, тривалістю 5 місяців у мирний час і 3 місяці – під час воєнного стану;
– запроваджується базова загальновійськова підготовка у ВНЗ і вимоги щодо проходження БЗВП для держслужбовців, працівників органів місцевого самоврядування та прокурорів;
– для мобілізованих без військового досвіду запроваджується обов’язковий курс підготовки тривалістю не менше 1 місяця.
Фінальна версія законопроєкту може значно відрізнятись від варіанту, ухваленого у першому читанні, відтак перелічені вище зміни не є остаточними.
Зауважимо, 30 січня Кабінет Міністрів України, як суб’єкт законодавчої ініціативи, зареєстрував у Верховній Раді України проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.
- Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний вважає, що на сьогодні зарано оцінювати рекрутинг. На його думку, варто повернути мобілізаційним заходам ті рамки, в яких працювали раніше.
- Рустем Умєров розповів, що у законопроєкті, що має на меті регулювати мобілізацію, демобілізацію, відстрочку та соціальний захист, зазначено, що нині військовослужбовці зможуть отримати відпочинок чи часткове звільнення. Натомість про повну демобілізацію може мовитися виключно після закінчення війни.
- Згідно з оновленим законодавством у Польщі, під час війни або мобілізації ухилянтам загрожуватиме від трьох років позбавлення волі. Нова позначка “НЕГАЙНО” у приписній картці означає, що мобілізований має з’явитися до місця явки протягом шести годин з моменту отримання повістки.
Унаслідок нічної масованої російської атаки по Києву наразі підтверджено загибель 8 людей, серед яких шестирічний хлопчик. Постраждали 135 людей, серед них — 12 дітей.
У ніч на 31 липня внаслідок масованої російської атаки на Київ пошкоджено виробничі приміщення Національної кіностудії імені Олександра Довженка.
Унаслідок нічної масованої російської атаки по Києву загинули 8 людей, ще 124 отримали поранення.
У Києві рятувальники ДСНС дістали чоловіка з-під завалів зруйнованого під’їзду. Понад три години вони підтримували з ним голосовий контакт.
У результаті ранкового ракетного удару по Києву 31 липня було пошкоджено головну мечеть Духовного управління мусульман України “Умма” та будівлю Ісламського культурного центру. Обійшлося без жертв.