В Міноборони створили Раду донорів інституційних реформ: яка мета та чим займатиметься
Джерело: Міноборони
В Міністерстві оборони України створили Раду донорів інституційних реформ, яка займатиметься формуванням “єдиного вікна” для ефективної та прозорої комунікації з країнами-партнерами, які підтримують трансформаційні процеси.
“Рада донорів допоможе нам спростити комунікацію з партнерами через регулярне інформування щодо прогресу реформ та стане прозорим механізмом запиту донорської підтримки для проєктів реформ міністерства”, – зазначив заступник міністра оборони України Станіслав Гайдер.
У межах роботи Ради донорів використовуватимуться наступні типи підтримки:
- експертна допомога;
- матеріально-технічна підтримка;
- підготовка експертних пропозицій, висновків, аналітичних матеріалів з питань державної політики у сфері оборони;
- а також консультації щодо взаємосумісності з НАТО.
Діяльність Ради не стосуватиметься механізму залучення міжнародної військової допомоги, який функціонує в межах роботи Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн або інших платформ.
Під час першого засідання Ради міністерство представило прогрес щодо трансформаційних процесів у Міноборони, а також поінформувало про заплановані наступні кроки за напрямами, реалізація яких потребуватиме підтримки партнерів.
До Ради донорів інституційних реформ увійшли представники більш як 20 країн та організацій, зокрема аташе з питань оборони, дипломатичні представники країн-партнерів, а також міжнародних організацій у сфері оборони, які працюють в Україні.
- Міністерство оборони України запустило електронну чергу до ТЦК та СП. Попередній запис вже можливий в 19 ТЦК, зокрема в окремих центрах Києва, Харкова, Одеси, Дніпра, Сум, Вінниці, Кропивницького.
- У Міноборони повідомили, що станом на 11 годину 18 травня 150 тисяч громадян України вже успішно авторизувалися у застосунку “Резерв+”. Ще сотні тисяч запитів – у черзі.
- У застосунку “Резерв+” для військовозобов’язаних, призовників та резервістів відповіли на найпоширеніші питання щодо оновлення даних та змін з огляду на новий закон про мобілізацію.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.