В Міноборони створили Раду донорів інституційних реформ: яка мета та чим займатиметься

Джерело: Міноборони

В Міністерстві оборони України створили Раду донорів інституційних реформ, яка займатиметься формуванням “єдиного вікна” для ефективної та прозорої комунікації з країнами-партнерами, які підтримують трансформаційні процеси.

“Рада донорів допоможе нам спростити комунікацію з партнерами через регулярне інформування щодо прогресу реформ та стане прозорим механізмом запиту донорської підтримки для проєктів реформ міністерства”, – зазначив заступник міністра оборони України Станіслав Гайдер.

У межах роботи Ради донорів використовуватимуться наступні типи підтримки:

  • експертна допомога;
  • матеріально-технічна підтримка;
  • підготовка експертних пропозицій, висновків, аналітичних матеріалів з питань державної політики у сфері оборони;
  • а також консультації щодо взаємосумісності з НАТО.

Діяльність Ради не стосуватиметься механізму залучення міжнародної військової допомоги, який функціонує в межах роботи Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн або інших платформ.

Під час першого засідання Ради міністерство представило прогрес щодо трансформаційних процесів у Міноборони, а також поінформувало про заплановані наступні кроки за напрямами, реалізація яких потребуватиме підтримки партнерів.

До Ради донорів інституційних реформ увійшли представники більш як 20 країн та організацій, зокрема аташе з питань оборони, дипломатичні представники країн-партнерів, а також міжнародних організацій у сфері оборони, які працюють в Україні.

Росія навчилася мінімізувати вплив західних санкцій, заявили в Кремлі 16 квітня, коментуючи слова міністра фінансів США Скотта Бессента про те, що Сполучені Штати не продовжуватимуть виняток, який дозволяв купівлю деяких видів російської нафти.

Унаслідок нічної атаки Росії на Київ загинули двоє співробітників “Укравто Груп”. Про це повідомили в Mercedes-Benz “Укравто Київ”.

У День працівників оборонно-промислового комплексу України Володимир Зеленський відзначив бойову операцію Третьої окремої штурмової бригади із застосуванням наземних роботизованих комплексів (НРК).

Під час масованих обстрілів українських міст РФ неодноразово використовувала північнокорейські балістичні ракети серії KN-23 та KN-24. Військові інженери та науковці Міноборони провели лабораторні дослідження уламків цих ракет після використання в реальних бойових умовах та зʼясували, наскільки вони є самостійною розробкою.

Надвечір 16 квітня в Одесі завершили аварійно-рятувальні роботи на місці російського удару по житловому будинку. Внаслідок ворожого обстрілу загинули вісім осіб, ще 16 зазнали поранень.