В Міноборони створили Раду донорів інституційних реформ: яка мета та чим займатиметься
Джерело: Міноборони
В Міністерстві оборони України створили Раду донорів інституційних реформ, яка займатиметься формуванням “єдиного вікна” для ефективної та прозорої комунікації з країнами-партнерами, які підтримують трансформаційні процеси.
“Рада донорів допоможе нам спростити комунікацію з партнерами через регулярне інформування щодо прогресу реформ та стане прозорим механізмом запиту донорської підтримки для проєктів реформ міністерства”, – зазначив заступник міністра оборони України Станіслав Гайдер.
У межах роботи Ради донорів використовуватимуться наступні типи підтримки:
- експертна допомога;
- матеріально-технічна підтримка;
- підготовка експертних пропозицій, висновків, аналітичних матеріалів з питань державної політики у сфері оборони;
- а також консультації щодо взаємосумісності з НАТО.
Діяльність Ради не стосуватиметься механізму залучення міжнародної військової допомоги, який функціонує в межах роботи Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн або інших платформ.
Під час першого засідання Ради міністерство представило прогрес щодо трансформаційних процесів у Міноборони, а також поінформувало про заплановані наступні кроки за напрямами, реалізація яких потребуватиме підтримки партнерів.
До Ради донорів інституційних реформ увійшли представники більш як 20 країн та організацій, зокрема аташе з питань оборони, дипломатичні представники країн-партнерів, а також міжнародних організацій у сфері оборони, які працюють в Україні.
- Міністерство оборони України запустило електронну чергу до ТЦК та СП. Попередній запис вже можливий в 19 ТЦК, зокрема в окремих центрах Києва, Харкова, Одеси, Дніпра, Сум, Вінниці, Кропивницького.
- У Міноборони повідомили, що станом на 11 годину 18 травня 150 тисяч громадян України вже успішно авторизувалися у застосунку “Резерв+”. Ще сотні тисяч запитів – у черзі.
- У застосунку “Резерв+” для військовозобов’язаних, призовників та резервістів відповіли на найпоширеніші питання щодо оновлення даних та змін з огляду на новий закон про мобілізацію.
Згідно з даними США, Росія втратила понад 4000 танків під час повномасштабної війни з Україною. Ця кількість майже дорівнює всьому танковому контингенту США, заявив Верховний головнокомандувач об’єднаними Збройними силами НАТО в Європі, генерал Кристофер Каволі на слуханнях у Комітеті з питань збройних сил Сенату США в Вашингтоні 3 квітня.
Внаслідок чергового російського обстрілу у Харкові збільшилася кількість загиблих та постраждалих осіб.
Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі запевнив, що Україна отримає додаткові винищувачі F-16, поки українські пілоти проходять навчання.
Пізно ввечері російські війська вдарили по Харкову безпілотниками. Ворог завдав удару по Новобаварському районі. Відомо про загиблого та 29 постраждалих.
Після трьох років війни, коли стало очевидно, що російська армія не здатна зламати Україну. Однак, лідер РФ Володимир Путін продовжує відмовлятися від припинення вогню. Попри певні тактичні успіхи, як, наприклад, вибиття українців з Курської області, шанси на перемогу військовим шляхом у Росії залишаються мінімальними. Військові втрати і економічні труднощі вказують на наближення кінця війни, однак Путін не зупиняє агресію.