Глава Міноборони Польщі: Українці борються і за те, щоб ми жили в безпечній Європі
Джерело: “Польське радіо”
Під час промови до Дня національної незалежності Польщі міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш відзначив, що боротьба українців проти російської агресії – це також боротьба за безпеку всієї Європи.
Дорогі земляки, ми маємо 215 тисяч солдатів, і нові постійно приєднуються. А лише за минулі кілька днів, із 6 листопада, на добровільні оборонні навчання записалися 15 тисяч осіб. Це – практичний, щоденний патріотизм. Це служіння вітчизні, це відданість їй, – заявив міністр і додав, що “до навчальних програм із військом уже приєдналося 200 тисяч молодих людей, а 300 тисяч буде підготовлено найближчим часом”.
Косіняк-Камиш нагадав і про російсько-українську війну, наголосивши, що українці також борються за те, “щоб і ми жили в безпечній країні, у Європі, котра не охоплена війною від краю до краю”. Він закликав допомагати й підтримувати українців – і з гуманітарних причин, і в ім’я польського національного інтересу.
Коли відбувалися поділи Польщі, загрози приходили з усіх боків – і із Заходу, і зі Сходу. Сьогодні на Заході – наші союзники, наші друзі в ЄС і НАТО. Незмінно загрожують польській безпеці ті, що зі Сходу, ті, що несуть вогонь і патологічну ідеологію смерті, – наголосив міністр оборони.
11 листопада в Польщі відзначили Національне свято Незалежності – на згадку про передачу Радою Регентів головного командування польських військ Юзефові Пілсудському цього дня у 1918 році. Свято було встановлене Сеймом у 1937 році, скасоване в 1945-му, і протягом усього періоду ПНР офіційно не відзначалося. Було відновлене в 1989 році – з того часу 11 листопада є державним святом і вихідним днем.
Зауважимо, Міністерство внутрішніх справ та адміністрації спільно з Міністерством національної оборони Польщі оприлюднили “Посібник безпеки” на майже 50 сторінок. У підготовці публікації взяли участь також Урядовий центр безпеки і кілька десятків експертів.
Читайте також: НАТО переміщує ракети ближче до кордонів Росії – Newsweek
Зауважимо, у НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.
Також голова Військового комітету НАТО Роберт Бауер зазначив, що Альянс потребує “трансформації” й додав, що НАТО підтримуватиме Україну.
- Країни НАТО висловили “глибоко стурбованість” нещодавніми російськими атаками, що торкнулися Чехії, Естонії, Німеччини, Латвії, Литви, Польщі та Великої Британії.
- Президент РФ Володимир Путін погрожує Європі війною. Генеральний інспектор Бундесверу Карстен Брейер закликає посилити стримування якомога швидше. Окрім залучення особового складу та озброєння, також потрібна “зміна менталітету”.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
Триває 1481-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,2 млн осіб.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.