WSJ: Байден погодився на жорсткішу імміграційну політику для схвалення допомоги Україні

Джерело: The Wall Street Journal

Президент США Джо Байден, ймовірно, погодився на посилення імміграційної політики, аби домогтися схвалення республіканців допомоги Україні.

Імміграційна угода, яка розробляється в Сенаті, обмежить можливість мігрантів просити притулок на південному кордоні. Поступка Білого дому, за словами деяких джерел, свідчить про те, що “зрушення вправо” президента Байдена щодо міграції як кандидата 2020 року стало переламним у його тривалій політичній кар’єрі.

Угода, в обмін на нову військову допомогу для України та Ізраїлю, вже зіштовхується з великими труднощами на Капітолійському пагорбі, оскільки республіканці Палати представників висувають жорсткіші вимоги.

Одначе, попри це, у WSJ стверджують, що домовленість має великі шанси.

Джо Байден 17 січня зустрівся з лідерами Конгресу, закликавши їх ухвалити законопроєкт про нацбезпеку який, зокрема, передбачає допомогу Україні.

На зустрічі у Білому домі буди присутні керівництво Конгресу, голови та високопосадовці Палати представників і Сенату з питань розвідки, збройних сил і асигнувань, а також комітетів Сенату з міжнародних відносин і комітетів із закордонних справ Палати представників.

Основне питання зустрічі – обговорення нагальної потреби продовження підтримки України.

Зауважимо, президент США назвав захист України, Ізраїлю та інших партнерів від зовнішньої агресії одним з найголовніших досягнень Сполучених Штатів Америки у 2023 році.

Стояли на захисті наших союзників і партнерів в Ізраїлі, Україні та по всьому світу, а також зміцнювали наші альянси по всьому світу, – зауважив Байден у документі, в якому перелічив основні досягнення своєї адміністрації за рік, що минув.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 лютого. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.

5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.

Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.

На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.

Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.