В Європі більше не зважають на ядерні погрози Путіна – Time
Джерело: Time
Ядерних погроз з боку Росії суттєво побільшало. Зокрема у дописі в Телеграм минулого місяця один із членів Ради безпеки Кремля навіть назвав конкретну ціль у серці Європи, а також час, який знадобиться російській ракеті, щоб доставити туди боєголовку. Однак, європейські лідери заледве здригнулися. Очевидно, що в Європі більше не реагують на ядерний шантаж Путіна.
Президент США Джо Байден, котрий сформувався як політик за часів Холодної війни та обговорював ядерні перегони ще з керівниками СРСР, дуже обережно підходить до питання “червоних ліній”. Тоді як молоді політики в Європі виступають за більш рішучу підтримку України і не бояться ядерних ракет Кремля.
19 вересня Європарламент ухвалив резолюцію, яка закликає дозволити Україні завдавати ударів по російській території далекобійними західними ракетами та надати їй більше таких засобів поразки. Це призведе до світової війни з використанням ядерної зброї, заявив європарламентарям спікер держдуми РФ Вячеслав Володін. Підлітковий час міжконтинентальної балістичної ракети “Сармат” до Страсбурга, де розташований Європарламент, становить 3 хвилини 20 секунд, написав він у Телеграм.
Водночас голову Європарламенту Роберту Метсолу ці слова не злякали і навіть не здивували, пише Time.
Типова реакція. Конфронтаційна, — прокоментувала вона заяву Володіна. На запитання, чи варто сприймати такі погрози всерйоз, Метсола відповіла: “Якщо така риторика звучатиме все частіше, нам слід бути готовими до цього”.
Не боїться погроз і прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, хоча Путін демонстративно зібрав Раду безпеки, на якій наказав скоригувати ядерну доктрину.
Не можу з упевненістю сказати, блеф це чи ні, — сказала у розмові з Time Фредеріксен, одна з найрішучіших прихильниць посилення військової допомоги Україні в країнах НАТО. — Але я вважаю, що ми ніколи не дозволимо особі, що не поважає демократію, права людини і все те, у що ми віримо, вирішувати, що повинні робити інші.
Стримана реакція стає все більш поширеною серед західних посадовців: для багатьох із них Путін став схожим на хлопчика, який дуже часто кричав “Вовки!”, тож погрози перестали їх лякати. Страх і лідерство несумісні, каже Фредеріксен. Західна звичка турбуватися про червоні лінії Путіна, додає вона, стала причиною надто частих затримок у наданні військової допомоги Україні:
Єдина червона лінія, яку я бачу у цій війні, вже була перетнута, коли вони напали на Україну, — додала глава уряду.
Байден також піде назустріч Києву, а не піддасться на російські погрози, вважає Курт Волкер, колишній постійний представник США в НАТО, який також був спеціальним представником Держдепартаменту з питань України за президента Дональда Трампа. До або після виборів президента адміністрація Байдена почне знімати обмеження щодо застосування далекобійних ракет, офіційно не оголошуючи про це, зазначив Волкер Deutsche Welle.
Щобільше, на його думку, у разі перемоги на виборах Трампа Байден в останні три місяці свого терміну надасть Україні набагато більшу військову допомогу.
Читайте також: The Guardian: «Червоні лінії» Путіна – лише слова, РФ – не така сильна, як вважають
Зауважимо, 4 вересня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, відповідаючи на запитання про можливе постачання американських далекобійних ракет в Україну, закликав Сполучені Штати “не жартувати про червоні лінії Росії”.
На що президент Естонії Алар Каріс заявив, що союзники по НАТО повинні зробити більше, щоб допомогти захистити Україну, перетнувши всі так звані “червоні лінії”.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.
Співачка Ірина Федишин передасть чергову партію допомоги для українських військових.