Сили оборони Тайваню – у повній бойовій готовності: кораблі Китаю оточують острів
Джерело: US Civil Defense News/X
Станом на 23 травня Китай оточив територію Тайваню під час “каральних” військових навчань. Нині війська США на острові перебувають у повній бойовій готовності.
🚨🚨🚨Update: US troops in Taiwan on Full Alert. China has surrounded the rogue province of Taiwan and all its islands for what it calls “punishment” drill. 🔥🔥🔥 pic.twitter.com/2gOsJcUoHs
— US Civil Defense News (@CaptCoronado) May 23, 2024
Китай розпочав військові навчання навколо Тайваню як “покарання” у відповідь на “сепаратистські акти”, через три дні після інавгурації президента Тайваню Лая Цінде.
КНР вважає демократично керований Тайвань власною територією, тож засудив інавгураційну промову Лая та називає його “сепаратистом”. Лай неодноразово пропонував переговори з Китаєм, але отримав відмову. Він каже, що тільки народ Тайваню може вирішити своє майбутнє і відкидає претензії Пекіна на суверенітет.
Командування на східному театрі дій Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) повідомило, що розпочало спільні військові навчання за участю армії, флоту, авіації та ракетних сил у районах навколо Тайваню.
Навчання проводяться в Тайванській протоці, на півночі, півдні та сході Тайваню, а також у районах навколо контрольованих Тайванем островів Кінмень, Мацу, Вуцю та Доньїнь. Планується, що навчання під назвою “Joint Sword – 2024A” триватимуть два дні.
Міністерство оборони Тайваню засудило навчання, заявивши, що направили сили в райони навколо острова і впевнені, що зможуть захистити свою територію.
Чи натисне Китай на курок цього разу
🚨Question: Will China pull the trigger this time? pic.twitter.com/En9JQeWSMn
— US Civil Defense News (@CaptCoronado) May 23, 2024
🚨🚨🚨Update: Chinese invasion??? Chinese Eastern Theater Command of the People’s Liberation Army (PLA) started joint military drills surrounding the island of Taiwan from 7:45 a.m. on May 23!! 🔥🔥🔥 pic.twitter.com/E2FcNSSLYW
— US Civil Defense News (@CaptCoronado) May 23, 2024
Сили оборони Тайваню нині перебувають у повній бойовій готовності. Війська готуються до розгортання надзвукових протикорабельних ракет Hsiung Feng III (HF-3) на узбережжі для відбиття потенційної атаки Китаю.
Китайські військові кораблі оточують острів. Повідомлялося про 42 військових літаки КНР навколо Тайваню, 28 з яких перетнули зону військової оборони. Армада з 15 кораблів ВМС і 16 кораблів берегової охорони Китаю прямує до острова.
🚨Update: Taiwan on full alert as Chinese warships surround the island! 42 Chinese military aircraft were reported around Taiwan, 28 crossing the Military Defense Zone!
Massive armada surrounds the province, ready to strike!! 15 Navy ship and 16 Coast Guard ships! pic.twitter.com/PCyzBQdKv7
— US Civil Defense News (@CaptCoronado) May 23, 2024
🚨Update: Sources say China will invade Taiwan in June…. Will it wait or invade NOW? pic.twitter.com/2XPAGw36aj
— US Civil Defense News (@CaptCoronado) May 23, 2024
Раніше міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс повідомив, що британська розвідка має докази того, що Китай надає Росії озброєння. Аналітики зазначають: Захід наближається до війни з Китаєм.
Зауважимо, 31 грудня 2023 року у своїй новорічній промові президент Китаю Сі Цзіньпін заявив про неминуче “возз’єднання” КНР з Тайванем.
Зауважимо, 17 січня Міністерство оборони Тайваню заявило, що виявило 18 літаків ВПС Китаю, що діяли навколо острова та здійснювали “спільне патрулювання бойової готовності” з китайськими військовими кораблями. Це стало першою великомасштабною військовою акцією після тайванських виборів. Середня лінія Тайванської протоки колись служила неофіційним бар’єром між двома сторонами, однак тепер китайські літаки регулярно пролітають над нею. Китай заявив, що не визнає існування лінії.
15 січня, після президентських виборів на Тайвані, новообраний президент Лай Цінде прийняв американську делегацію та висловив вдячність США за підтримку. Проти цього заперечував офіційний Китай.
Уряд Тайваню, який неодноразово пропонував переговори з Китаєм, відкидає претензії Пекіна на суверенітет і каже, що тільки жителі острова можуть вирішувати своє майбутнє.
Тайвань був однією з основних тем переговорів Байдена і Сі у Сан-Франциско.
За словами американського високопосадовця, Сі зазначив Байдену під час їхньої чотиригодинної зустрічі 15 листопада, що Тайвань є “найбільшою та найнебезпечнішою проблемою” в американо-китайських відносинах.
- Тайвань повідомив про військову активність Китаю поблизу острова після того, як держсекретар США Ентоні Блінкен завершив візит до Пекіна.
- За повідомленням високопоставленого адмірала США Джона Аквіліно, Китай нарощує військовий та ядерний потенціал у масштабах, яких не було з часів Другої світової війни. Це та інші ознаки свідчать про готовність КНР вдертися на Тайвань до 2027 року.
- 7 березня міністр закордонних справ Ван І заявив, що чим сильніша “прихильність до принципу одного Китаю”, тим більша “гарантія миру” через Тайванську протоку.
Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.
Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.
Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.
У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.